Оголошено конкурс відеосюжетів «Свідки історії: Депортація німців з України»

До 80-ї річниці від дня депортації німців з України Всеукраїнське об’єднання «Німецька молодь в Україні» у співпраці з Радою німців України оголошують конкурс відеосюжетів на тему «Свідки історії: Депортація німців з України»

Всеукраїнське об'єднання "Німецька молодь в Україні" у співпраці з Радою німців України оголосили конкурс відеосюжетів на тему "Свідки історії: Депортація німців з України".

Проект проводиться з ініціативи Ради німців України за фінансової підтримки Федерального міністерства внутрішніх справ, будівництва і комплексного територіального розвитку Німеччини через Благодійний Фонд "Товариство Розвитку".

 

Вимоги до відеоробіт:

  • якісне відео, зняте на мобільний телефон, фотоапарат, веб-камеру;
  • горизонтальна зйомка;
  • гарне освітлення;
  • обов'язково хороша якість звуку.

Формат відеоробіт:

  • інтерв'ю зі свідками депортації;
  • відео обов'язково має містити прізвище, ім'я та рік народження респондента;
  • тривалість сюжету не обмежена;
  • використання фото з особистих архівів вітається.

Роботи на участь у конкурсі приймаються до 16.05.2021 на електронну пошту info@deutsche.in.ua з темою листа: Відеосюжет "Депортовані".

Список рекомендованих питань для інтерв'ю ви можете знайти за наступним посиланням. Це далеко не повний список. Якщо ви захочете поставити ще якісь уточнюючі питання – ставте!

Важливо, що такі відео - це одна з небагатьох можливостей зберегти пам'ять для майбутніх поколінь. Тому ставте більше питань і не нехтуйте якістю відеозйомки.

За всіма питаннями прохання звертатись до організаторів проекту.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.