Стали відомі імена десяти воїнів дивізії «Галичина», які загинули під час Другої світової війни

У Німецькому службовому архіві (WAST) розшифрували ідентифікаційні жетони десяти вояків дивізії «Галичина», які загинули у роки Другої світової війни

Про це повідомляє Львівська облдержадміністрація.

 

Останки військових дивізії працівники КП ЛОР "Доля" впродовж останніх років знаходили на території Золочівщини та перепоховали на кладовищі поблизу села Червоне. З тих даних, що вдалося отримати, більшість воїнів вважаються зниклими безвісти під час Бродівського котла у липні 1944 року.

Ось перелік їхніх імен:

-   Фартушо Фердінанд, доброволець, артилерист. Народжений 23.10.1920 у н.п. Гукітча (Hukitscha). Вважається зниклим безвісті з 21.07.1944  в оточенні біля Бродів.

-   Горій Богдан, доброволець, артилерист. Народжений 24.01.1920 у н.п. Братківці. Вважається зниклим безвісті з 21.07.1944 в оточенні біля Бродів.

-   Петруняк Богдан, стрілок. Народжений 12.12.1923 у н.п. Тишківці. Вважається зниклим безвісті з 21.07.1944.

-   Дідух Євген, доброволець, радист. Народжений 23.11.1925 у н.п. Утішків. Вважається зниклим безвісті з 21.07.1944 біля н.п. Білий Камінь.

-   Плищук Іван, доброволець, артилерист. Народжений 01.02.1911 у н.п. Тавмащин. Вважається зниклим безвісті з 21.07.1944.

-   Матвіїв Михайло. Народжений 29.04.1923, місце народження не зазначено. Вважається зниклим безвісті з 21.07.1944.

-   Варик Ярослав. Народжений 01.07.1921, місце народження не зазначено. Вважається зниклим безвісті з 21.07.1944.

-   Шунка Михайло, гренадер. Народжений 06.02.1924 у н.п. Товстеньке. Вважається зниклим безвісті з липня 1944 року в оточенні біля Бродів.

-   Андрусик Андрій. Народжений 16.07.1922, місце народження не зазначено. Вважається зниклим безвісті з 18.07.1944.

-   Воланюк Роман. Народжений 23.03.1921, місце народження не зазначено. Вважається зниклим безвісті з 21.07.1944

"Щороку під час пошукових експедицій фахівці КП "Доля" знаходять та ексгумують останки загиблих воїнів дивізії "Галичина". Однак встановити їхні імена досить складно, навіть якщо знайдені номерні нагрудні жетони. Інформація про загиблих на території Львівщини солдатів часів Другої світової війни зберігається у Німецькому службовому архіві ( WAST) у Берліні. Він доволі закритий для дослідників і пошуковців. За останні роки вдалося отримати інформацію про імена лише чотирьох загиблих воїнів. Є ще одна проблема – фахівці КП "Доля" не можуть виконувати заплановані дослідження в цій установі через обмежувальні заходи, спричинені пандемією коронавірусу", - зазначив голова Львівської ОДА Максим Козицький.

Відтак ЛОДА звернулася до Посольства України у ФРН з клопотанням про допомогу у розшифруванні 24-х ідентифікаційних жетонів та встановленні імен загиблих воїнів дивізії "Галичина". Носіїв 14-ти жетонів визначити не змогли.

"Ми вдячні представникам Посольства та представникам німецького архіву за допомогу. Тепер ми знаємо ще більше імен вояків, які віддали життя, захищаючи наш край від загарбників, - каже Максим Козицький. -  Публікуємо їх, щоб родичі чи знайомі військових змогли дізнатися, де вони загинули та поховані. Історія воїнів дивізії "Галичина" є частиною історії України та історією боротьби за незалежність. Їхні імена не повинні бути забуті".

Десять слів про Євгена Сверстюка

Якось у дитинстві Євген Сверстюк на запитання: ким ти хочеш бути, відповів: «Хочу сидіти в тюрмі за Україну». У сім’ї, де брат Дмитро загинув в УПА, а брат Яків був засуджений за діяльність в ОУН, Євген дитиною не бачив іншої стежки як продовження їхньої боротьби. Його зброєю було – Слово. І за нього таки відсидів 12 років концтаборів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.