Стали відомі імена десяти воїнів дивізії «Галичина», які загинули під час Другої світової війни

У Німецькому службовому архіві (WAST) розшифрували ідентифікаційні жетони десяти вояків дивізії «Галичина», які загинули у роки Другої світової війни

Про це повідомляє Львівська облдержадміністрація.

 

Останки військових дивізії працівники КП ЛОР "Доля" впродовж останніх років знаходили на території Золочівщини та перепоховали на кладовищі поблизу села Червоне. З тих даних, що вдалося отримати, більшість воїнів вважаються зниклими безвісти під час Бродівського котла у липні 1944 року.

Ось перелік їхніх імен:

-   Фартушо Фердінанд, доброволець, артилерист. Народжений 23.10.1920 у н.п. Гукітча (Hukitscha). Вважається зниклим безвісті з 21.07.1944  в оточенні біля Бродів.

-   Горій Богдан, доброволець, артилерист. Народжений 24.01.1920 у н.п. Братківці. Вважається зниклим безвісті з 21.07.1944 в оточенні біля Бродів.

-   Петруняк Богдан, стрілок. Народжений 12.12.1923 у н.п. Тишківці. Вважається зниклим безвісті з 21.07.1944.

-   Дідух Євген, доброволець, радист. Народжений 23.11.1925 у н.п. Утішків. Вважається зниклим безвісті з 21.07.1944 біля н.п. Білий Камінь.

-   Плищук Іван, доброволець, артилерист. Народжений 01.02.1911 у н.п. Тавмащин. Вважається зниклим безвісті з 21.07.1944.

-   Матвіїв Михайло. Народжений 29.04.1923, місце народження не зазначено. Вважається зниклим безвісті з 21.07.1944.

-   Варик Ярослав. Народжений 01.07.1921, місце народження не зазначено. Вважається зниклим безвісті з 21.07.1944.

-   Шунка Михайло, гренадер. Народжений 06.02.1924 у н.п. Товстеньке. Вважається зниклим безвісті з липня 1944 року в оточенні біля Бродів.

-   Андрусик Андрій. Народжений 16.07.1922, місце народження не зазначено. Вважається зниклим безвісті з 18.07.1944.

-   Воланюк Роман. Народжений 23.03.1921, місце народження не зазначено. Вважається зниклим безвісті з 21.07.1944

"Щороку під час пошукових експедицій фахівці КП "Доля" знаходять та ексгумують останки загиблих воїнів дивізії "Галичина". Однак встановити їхні імена досить складно, навіть якщо знайдені номерні нагрудні жетони. Інформація про загиблих на території Львівщини солдатів часів Другої світової війни зберігається у Німецькому службовому архіві ( WAST) у Берліні. Він доволі закритий для дослідників і пошуковців. За останні роки вдалося отримати інформацію про імена лише чотирьох загиблих воїнів. Є ще одна проблема – фахівці КП "Доля" не можуть виконувати заплановані дослідження в цій установі через обмежувальні заходи, спричинені пандемією коронавірусу", - зазначив голова Львівської ОДА Максим Козицький.

Відтак ЛОДА звернулася до Посольства України у ФРН з клопотанням про допомогу у розшифруванні 24-х ідентифікаційних жетонів та встановленні імен загиблих воїнів дивізії "Галичина". Носіїв 14-ти жетонів визначити не змогли.

"Ми вдячні представникам Посольства та представникам німецького архіву за допомогу. Тепер ми знаємо ще більше імен вояків, які віддали життя, захищаючи наш край від загарбників, - каже Максим Козицький. -  Публікуємо їх, щоб родичі чи знайомі військових змогли дізнатися, де вони загинули та поховані. Історія воїнів дивізії "Галичина" є частиною історії України та історією боротьби за незалежність. Їхні імена не повинні бути забуті".

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.