Триває конкурс наукових студентських робіт на тему Революції Гідності

Національний музей Революції Гідності втретє проводить конкурс серед студентів та аспірантів для написання досліджень про Революцію Гідності

Узяти участь у ІІІ Всеукраїнському конкурсі наукових студентських робіт на тему Революції Гідності у межах Відзнаки імені Сергія Кемського запрошують студентів 2–6 курсів та аспірантів вищих навчальних закладів усіх спеціальностей для написання досліджень про Революцію Гідності, вивчення її історії, особливостей, здобутків, значення та впливу на різні сфери політичного, суспільного й культурного життя.

 

Теми конкурсних робіт:
• соціальний, політичний, політологічний, ідеологічний, культурологічний, мистецтвознавчий, етнологічний, музеологічний, релігійний, філософський аспекти Революції Гідності;
• соціологія та історія Революції Гідності;
• Революція Гідності у контексті міжнародної політики;
• регіональні особливості протестів Революції Гідності;
• дослідження ініціатив і громадського досвіду Майдану;
• повсякденне життя та побут Майдану;
• пропагування й інформаційна політика як інструмент протестного руху;
• мистецтво та творчість Майдану;
• Революція Гідності в контексті інших протестних рухів України та світу;
• дослідження персоналій Героїв Небесної Сотні, активістів і волонтерів Майдану;
• політика пам'яті й комеморативні практики Майдану;
• інше.

Переможці отримають грошову винагороду:

  • ІІІ місце – 4 000 грн

  • ІІ місце – 7 000 грн

  • І місце – 15 000 грн


Всеукраїнський конкурс наукових студентських робіт на тему Революції Гідності у межах Відзнаки імені Сергія Кемського започаткували у 2018 році з метою активізувати науковий інтерес до подій Революції Гідності, сприяти критичному переосмисленню новітньої історії України, популяризувати уроки, досвід та цінності Майдану, стимулювати й підтримувати талановиту молодь, залучати її до вивчення та дослідження Революції Гідності.

За два роки існування конкурсу організаторам надійшло 92 заявки із 46 вищих навчальних закладів України. Фіналістами у 2019 та 2020 роках стали студенти Національного університету "Львівська політехніка", Національного університету "Києво-Могилянська академія", Київського університету імені Бориса Грінченка, Запорізького національного університету, Львівського національного університету імені Івана Франка та Херсонського державного університету.

Терміни конкурсу

Перший етап – подання заявок до 16 травня 2021 року. За результатами оцінювання їх журі оргкомітет надсилає заявникам, які пройшли відбір, запрошення для участі у другому етапі до 30 травня 2021 року.

Другий етап – подання наукових робіт на розгляд журі. Учасники, які пройшли перший етап, надсилають конкурсну роботу до 10 вересня 2021 року включно.

У період із 4 до 16 жовтня 2021 року – оголошення результатів конкурсу. Для вручення нагород переможців буде запрошено до Києва, де відбудеться публічна презентацій їхгніх робіт і нагородження.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище