АНОНС: лекція "Зберегти життя і громаду: волинські чехи в роки Другої Світової"

На Волині впродовж віків по сусідству проживали представники різних етнічних груп: українці, поляки, євреї, німці… і також чехи. Історія та історії чехів Волині губляться на тлі історій українських, єврейських, польських. Й напозір питань тут більше, аніж відповідей

 
  • Хто вони - волинські чехи - і як опинилися на цих теренах?
  • Чому волинські реемігранти називають добу між двома війнами "роками prosperity"?
  • Як торкнулася громади чехів асиміляційна політика урядів Польщі?
  • Як початок Другої світової війни вплинув на чеську екзистенцію на Волині?
  • А чи волинські чехи брали участь у Русі опору?
  • Як вижити чеху в жорсткому протистоянні окупаційного періоду і "чия правда"?
  • Чому органи безпеки Чехословаччини (StB) вважали волинських чехів небезпечними?

Спробуємо освітити хоча б деякі сліпі плями із чеської історії Волині разом із докторкою історичних наук Світланою Шульгою.

Світлана Шульга вже понад два десятиліття досліджує долі волинських чехів, вписуючи родинні історії у складні (гео)політичні та етносоціокультурні трансформації другої половини ХІХ – середини ХХ ст.

Лекція відбудеться наживо, 13 травня о 17:00.

Місце проведення – місто Рівне, готель "Оптіма", вул. Словацького, 9.

Усіх охочих організатори просять реєструватися.

Лекція проводиться в рамках реалізації проєкту "Стежками пам'яті". Проєкт покликаний виховати критичний підхід до подій Другої світової війни на Волині шляхом впровадження інклюзивної моделі колективної пам'яті серед місцевих мешканців, спільноти освітян, громадських активістів та лідерів суспільної думки, котрі проживають на території регіону.

Проєкт "Стежками пам'яті" реалізується ГО "Мнемоніка" в партнерстві з ГО "Інша Освіта" та інститутом "Centropa" за дружньої фінансової підтримки фонду EVZ.

Ерцгерцог та шпигун у київській тюрмі. Справа Василя Вишиваного

Вільгельма Габсбурга, або Василя Вишиваного, вже навряд чи можна віднести до незаслужено забутих постатей вітчизняної історії. Фігура австрійського ерцгерцога, який відчув себе українцем, останніми роками привертає чимало уваги. Йому присвячені не лише наукові публікації, а й художній роман та навіть опера на лібрето Сергія Жадана. При цьому якщо про Вільгельма на чолі Українських січових стрільців у 1918-му пишуть багато, то про Вільгельма як київського в’язня 30 років потому – значно менше.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"