У Бабиному Яру відкрили символічну синагогу

Символічна синагога є частиною проєкту меморіалізації Бабиного Яру, що його планує здійснити Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр».

У День пам'яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни, в Києві у Бабиному Яру урочисто відкрили символічну синагогу "Місце для роздумів".

 
укрінформ

Як передає кореспондент Укрінформу, церемонія відкриття відбулася за участю керівника Офісу Президента Андрія Єрмака, Прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка, очільника академічної ради Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", президента французької організації "Яхад-ін Унум" отця Патріка Дебуа, архітектора споруди Мануеля Герца, глави УГКЦ Святослава, головного рабина Києва та України Моше Реувена Асмана.

Символічну синагогу як Місце для роздумів і молитви відкрили біля пам'ятника "Менора". Мистецький об'єкт у вигляді розкладної книжки-панорами спроєктував швейцарський архітектор Мануель Герц, професор Базельського університету.

Теми

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.