Українці можуть знайти репресованих родичів за допомогою освітніх відео

У п’ятницю 14 травня Архів національної пам’яті презентував п’ять відеороликів, які навчають українців самостійно шукати інформацію про репресованих. Захід було приурочено до Дня пам’яті жертв політичних репресій.

Про це "Історичній правді" повідомили у прес службі Архіву.

Світлина ілюстративна
Світлина ілюстративна

Хто саме вважається репресованим? Це ті, хто були розстріляні, розкуркулені, депортовані, переселені, вислані у табори чи на спецпоселення, через активну громадянську позицію були відправлені у тюрми та колонії. Всі ті, в кого комуністична репресивна машина забрала майно, коханих та близьких людей, нормальне життя і віру в справедливість.

П'ять відеороликів можна переглянути на офіційній Youtube-сторінці Архіву національної пам'яті.

У першому відео "Що таке Архів національної пам'яті" директор Ігор Кулик розповідає про установу та 4 мільйони документів періоду СРСР, які у ній зберігатимуться. Також можна побачити приміщення Архіву на вулиці Пухівській, 7 у Києві та дізнатися чому реконструкція будівлі стоїть на паузі з квітня 2020 року.

У другому відео "З чого почати пошук документів про репресованих родичів" наводиться перелік основних онлайн-баз даних, в яких кожен охочий може вільно шукати інформацію про постраждалого від репресій предка.

У третьому відео "В яких архівах шукати інформацію про репресованого родича" надається перелік архівів, в яких можна знайти архівну слідчу справу чи справу на ув'язненого родича.

У четвертому відео "Як написати заяву в архів" розповідається про те, яку обов'язкову інформацію треба вказати при зверненні в архів, чи потрібно доводити родинний зв'язок, щоб отримати архівну справу на репресованого і як довго архіви відповідають на звернення.

У п'ятому відео "Як працює Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих при Архіві національної пам'яті" йдеться про те, як працює сервіс з пошуку інформації про репресованих при ГДА УІНП, у який безкоштовно можуть звернутися за допомогою всі охочі. Також у відео емоційну історію своєї сім'ї та успішного пошуку справи на розстріляного у 1937 році прадіда розповідає одна із заявниць Консультаційного центру.

Презентація відео відбулася в "Освіторія ХАБ" (Київ, вулиця Московська, 2) і зібрала кілька десятків гостей, серед яких історики, архівісти, журналісти та люди, які досліджують історії своїх родин.

Партнерами заходу стали "Освіторія хаб" та Український інститут національної пам'яті.

Створили відео на замовлення Архіву національної пам'яті "Divaki production".

Архів національної пам'яті надає дозвіл на вільне поширення та завантаження освітніх відео, а також завжди готовий до співпраці із закладами освіти, культури, медіа та всіма, хто зацікавлений у дослідженні теми радянських репресій.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.