АНОНС: Онлайн-дискусія "Культура пам'яті: Як ми говоримо про геноцид кримських татар"

Які наслідки геноциду кримських татар? Яким є сприйняття депортації в українському середовищі? Які традиції вшанування жертв геноциду в Криму?

У День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу у межах Дискусійного ПЕН-клубу відбудеться розмова "Культура пам'яті: Як ми говоримо про геноцид кримських татар".

 

Дискусія організована Українським ПЕН у партнерстві з Українським інститутом і приурочена до Дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.


Участь у заході візьмуть:

Гульнара Бекірова – історикиня, кандидатка політичних наук, члекиня Українського ПЕН-клубу, авторка і телеведуча;

Антон Дробович – голова Українського інституту національної пам'яті;

Бекір Мамутов – головний редактор і політичний колумніст республіканської незалежної газети "Кирим" ("Къырым", виходить з 1989 р. в Сімферополі), громадський діяч, публіцист, літературний редактор, перекладач;

Валентина Самар – керівниця Центру журналістських розслідувань.

Модеруватиме розмову Алім Алієв – заступник генерального директора Українського інституту.


Час: 18 травня, вівторок, 18:30


Місце: Facebook-сторінки: Українського ПЕН, Українського інституту.


Інформаційна підтримка – Громадське радіо.


Контакт: ukraine.pen@gmail.com


Поставити питання учасникам розмови та підписатись на новини Дискусійного ПЕН-клубу можна за посиланням.

Проєкт реалізується за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні.

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.