АНОНС: Зустріч за чашечкою з Олександром Зінченком: культура і політика пам'яті

Культура і політика пам’яті в Україні. Що змінилось за останні роки, куди ми рухаємось у питанні згадування про своє минуле, і які міфи все ще залишаються в громадській свідомості?

Травень багатий на пам'ятні дати, пов'язані з буремною ходою української історії. 8 і 9 травня ми святкували День пам'яті і примирення та День перемоги над нацизмом, 16 травня – відзначали День пам'яті жертв політичних репресій, а 18 травня – вшановуємо пам'ять про жертв депортації кримських татар у 1944 році.

Тому цієї середи Фонд Конрада Аденауера разом з інтерв'юером Філіпом Диканем поговорять про культуру і політику пам'яті в Україні із гостем, відомим українським істориком, публіцистом і телеведучим Олександром Зінченком.

 


Час: 19 травня, середа, о 10.00

Місце: Фейсбук-сторінка Фонду Конрада Аденауера

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.