На Львівщині планують звести слов'янську хижу за автентичними технологіями

Організатори стверджують, що такий археологічний експеримент не має аналогів не лише в Україні, а й за кордоном, і закликають підтримати проєкт фінансово.

В історико-культурному заповіднику "Давній Пліснеськ", що на Львівщині, запускають проєкт "Пліснеська хижа – 2021". Організатори планують збудувати заглиблене слов'янське житло Х століття за автентичними стародавніми методами та на кілька тижнів відтворити реальний побут тогочасної слов'янської родини.

Про це Локальній історії повідомив археолог, директор Комунального закладу Львівської обласної ради "Адміністрація Історико-культурного заповідника "Давній Пліснеськ" Володимир Шелеп.

 
фото: Володимир Шелеп

Організатори наголосили, що збираються провести унікальний археологічний експеримент та на практиці дослідити усі етапи будівництва давнього слов'янського житла, опираючись на різноманітні наукові джерела етнографії і палеоархітектури.

"Ми фіксуємо й студіюємо усе: від заготівлі очерету на покрівлю, до формування останньої, від заготівлі, корування та обробки деревини, до конструювання каркасу, від складання печі-кам'янки до розпалювання в ній вогню", – повідомили в заповіднику.

Археологічний експеримент проводитимуть на території, яку вже досліджували раніше. Там знайшли фрагмент слов'янського житла, тож учасники експерименту зможуть не лише відновлювити стародавнє житло, але й паралельно поруч розкопувати справжнє помешкання Х століття.

"Родзинкою цього проекту є й те, що відбудовується не просто якесь житло, яке розкопали десь на якійсь пам'ятці археології. Мова йде саме про пліснеське житло, добре досліджене ще три десятиліття тому", – розповіли історики.

Організатори планують, внести збудоване житло "в канву екскурсійного маршруту по пам'ятці", зробивши його "однією з головних атракцій". Та "вишенькою на торті" стане можливість повністю заглибитись у давній світ слов'янського Пліснеська.

"Ми хочемо в реальних умовах відтворити, як проживала сім'я на Пліснеську у Х столітті. Де вони жили? Що їли? Чим займалися? Що вирощували? Це буде тиждень-два проживання та емоцій професійних реконструкторів – наших партнерів з ГО "Чорна Галич", – розповів Володимир Шелеп.

Також організатори зазначають, що окрім житла, матимуть і "невелику тогочасну "інфраструктуру". Однак деталі наразі тримають у секреті.


Організатори проєкту-експерименту "Пліснеська хижа – 2021" закликають допомогти фінансово. Номер картки: 4149 4991 1429 4513, одержувач Марія Іванців (заступник Голови ГО "Військово-історична дружина "Чорна Галич")

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.