На Львівщині планують звести слов'янську хижу за автентичними технологіями

Організатори стверджують, що такий археологічний експеримент не має аналогів не лише в Україні, а й за кордоном, і закликають підтримати проєкт фінансово.

В історико-культурному заповіднику "Давній Пліснеськ", що на Львівщині, запускають проєкт "Пліснеська хижа – 2021". Організатори планують збудувати заглиблене слов'янське житло Х століття за автентичними стародавніми методами та на кілька тижнів відтворити реальний побут тогочасної слов'янської родини.

Про це Локальній історії повідомив археолог, директор Комунального закладу Львівської обласної ради "Адміністрація Історико-культурного заповідника "Давній Пліснеськ" Володимир Шелеп.

 
фото: Володимир Шелеп

Організатори наголосили, що збираються провести унікальний археологічний експеримент та на практиці дослідити усі етапи будівництва давнього слов'янського житла, опираючись на різноманітні наукові джерела етнографії і палеоархітектури.

"Ми фіксуємо й студіюємо усе: від заготівлі очерету на покрівлю, до формування останньої, від заготівлі, корування та обробки деревини, до конструювання каркасу, від складання печі-кам'янки до розпалювання в ній вогню", – повідомили в заповіднику.

Археологічний експеримент проводитимуть на території, яку вже досліджували раніше. Там знайшли фрагмент слов'янського житла, тож учасники експерименту зможуть не лише відновлювити стародавнє житло, але й паралельно поруч розкопувати справжнє помешкання Х століття.

"Родзинкою цього проекту є й те, що відбудовується не просто якесь житло, яке розкопали десь на якійсь пам'ятці археології. Мова йде саме про пліснеське житло, добре досліджене ще три десятиліття тому", – розповіли історики.

Організатори планують, внести збудоване житло "в канву екскурсійного маршруту по пам'ятці", зробивши його "однією з головних атракцій". Та "вишенькою на торті" стане можливість повністю заглибитись у давній світ слов'янського Пліснеська.

"Ми хочемо в реальних умовах відтворити, як проживала сім'я на Пліснеську у Х столітті. Де вони жили? Що їли? Чим займалися? Що вирощували? Це буде тиждень-два проживання та емоцій професійних реконструкторів – наших партнерів з ГО "Чорна Галич", – розповів Володимир Шелеп.

Також організатори зазначають, що окрім житла, матимуть і "невелику тогочасну "інфраструктуру". Однак деталі наразі тримають у секреті.


Організатори проєкту-експерименту "Пліснеська хижа – 2021" закликають допомогти фінансово. Номер картки: 4149 4991 1429 4513, одержувач Марія Іванців (заступник Голови ГО "Військово-історична дружина "Чорна Галич")

Іван Дзюба: високий інтелектуал з донецьких степів

Він був інтелектуальним лідером і прапором шістдесятницького руху. Його найвідоміша книга "Інтернаціоналізм чи русифікація?" вийшла багатьма мовами. Але, опинившись за ґратами написав покаянну заяву і йому дозволили жити на волі за умови, що він стане оспівувати "літератури народів СРСР". Трагічна доля людини культури.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.