У Києві відреставрують пам’ятник Володимиру та будинок, де жив Врубель

Упродовж 2021-2023 років Департамент охорони культурної спадщини відреставрує 8 пам’яток у Києві.

Про це заявив директор Департаменту охорони культурної спадщини Олександр Никоряк, повідомляє пресслужба КМДА.

 

Він повідомив, що наразі проводяться ремонтно-реставраційні роботи на 4 об'єктах, а до кінця 2023 буде відреставровано загалом 8 пам'яток.

"Протягом 2021-2023 Департамент відреставрує ще 8 об'єктів. До кінця цього року плануємо закінчити реставрацію келії Флорівського монастиря. А до кінця 2023 року будуть завершені реставраційні роботи ще на 7 об'єктах", – додав Никоряк.

Зокрема, йдеться про такі пам'ятки: Колона Магдебурзького права; Прибутковий будинок, у якому проживали відомі художники на вул. Десятинній, 14; Житловий будинок на вул. Сковороди, 9-Б; Житловий будинок на вул. Володимирській, 3; Комплекс споруд церкви Здвиження на вул. Воздвиженській, 1; Пам'ятник князю Володимиру на Володимирський гірці; Корпус настоятеля та проскурні Братського монастиря на вул. Сковороди, 2.

"Але це лише частина пам'яток, які реставруватимуть у Києві, адже мова йде про об'єкти, що в підпорядкуванні нашого Департаменту. Не забуваймо, що у інших структурних підрозділів КМДА, у районних держадміністрацій теж в управлінні є пам'ятки, фінансування реставрації яких планується кожним підрозділом окремо", – наголосив Никоряк.

Він повідомив, що наразі окрім Подільського РАЦС, Департамент відреставрував також Будинок Петра І на Костянтинівській, 6/8.

"Унікальна будівля, де наразі розміщена не менш унікальна експозиція у музеї "Кам'яниця київського війта". Головним експонатом Музею є сама середньовічна кам'яниця.

Експонати Музею розповідають про історію надання Магдебурзького права Києву, про інститут війтівства та урядовий устрій києво-подільської автономії, про роль козацького фактору і взаємини міщан із монастирською юрисдикцією тощо. Тут представлена низка унікальних експонатів, єдиних у світі", - сказав він.

Іван Дзюба: високий інтелектуал з донецьких степів

Він був інтелектуальним лідером і прапором шістдесятницького руху. Його найвідоміша книга "Інтернаціоналізм чи русифікація?" вийшла багатьма мовами. Але, опинившись за ґратами написав покаянну заяву і йому дозволили жити на волі за умови, що він стане оспівувати "літератури народів СРСР". Трагічна доля людини культури.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.