У Києві відреставрують пам’ятник Володимиру та будинок, де жив Врубель

Упродовж 2021-2023 років Департамент охорони культурної спадщини відреставрує 8 пам’яток у Києві.

Про це заявив директор Департаменту охорони культурної спадщини Олександр Никоряк, повідомляє пресслужба КМДА.

 

Він повідомив, що наразі проводяться ремонтно-реставраційні роботи на 4 об'єктах, а до кінця 2023 буде відреставровано загалом 8 пам'яток.

"Протягом 2021-2023 Департамент відреставрує ще 8 об'єктів. До кінця цього року плануємо закінчити реставрацію келії Флорівського монастиря. А до кінця 2023 року будуть завершені реставраційні роботи ще на 7 об'єктах", – додав Никоряк.

Зокрема, йдеться про такі пам'ятки: Колона Магдебурзького права; Прибутковий будинок, у якому проживали відомі художники на вул. Десятинній, 14; Житловий будинок на вул. Сковороди, 9-Б; Житловий будинок на вул. Володимирській, 3; Комплекс споруд церкви Здвиження на вул. Воздвиженській, 1; Пам'ятник князю Володимиру на Володимирський гірці; Корпус настоятеля та проскурні Братського монастиря на вул. Сковороди, 2.

"Але це лише частина пам'яток, які реставруватимуть у Києві, адже мова йде про об'єкти, що в підпорядкуванні нашого Департаменту. Не забуваймо, що у інших структурних підрозділів КМДА, у районних держадміністрацій теж в управлінні є пам'ятки, фінансування реставрації яких планується кожним підрозділом окремо", – наголосив Никоряк.

Він повідомив, що наразі окрім Подільського РАЦС, Департамент відреставрував також Будинок Петра І на Костянтинівській, 6/8.

"Унікальна будівля, де наразі розміщена не менш унікальна експозиція у музеї "Кам'яниця київського війта". Головним експонатом Музею є сама середньовічна кам'яниця.

Експонати Музею розповідають про історію надання Магдебурзького права Києву, про інститут війтівства та урядовий устрій києво-подільської автономії, про роль козацького фактору і взаємини міщан із монастирською юрисдикцією тощо. Тут представлена низка унікальних експонатів, єдиних у світі", - сказав він.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.