Спецпроект

Глобальна Мережа нащадків Голодомору запустила вебсайт. ВІДЕО

Глобальна Мережа нащадків Голодомору, заснована Світовим конґресом українців під егідою Міжнародного Координаційного Комітету у Справі Голодомору в листопаді 2020 року, оголосила про запуск свого вебсайту та початок реєстрації.

Про це йдеться в повідомленні СКУ.

 

Мережа нащадків Голодомору – це перша глобальна спільнота, покликана об'єднати родичів тих, хто вижив під час Голодомору в Україні 1932-33 років.

Мережа збирає і захищає історії родин, які постраждали від Голодомору-геноциду підвищує обізнаність серед нащадків жертв Голодомору про тривалі наслідки переживання геноциду; береже і вшановує пам'ять невинних жертв, а також обстоює правдиві факти про Голодомор на протидію дезінформації.

Очолила Мережу нащадків Голодомору активна громадська діячка Оля Сорока з м. Чикаго.

Оля Сорока є членом Комітету США з Усвідомлення Голодомору-Геноциду, членом Ради директорів "Українсько-Американської Фундації Воля", вона також бере участь в багатьох громадських організаціях, що сприяють поширенню правди та обстоюванню інтересів України в світі.

"Як нащадки тих, хто пережив Голодомор, ми маємо унікальну можливість розповісти світу про страждання наших родин, щоб жоден інший народ не зазнав такої трагедії. Маємо моральний обов'язок поділитися нашою історією зі світом.

Єднаючи нащадків Жертв Голодомору в усьому світі, ми станемо особистим голосом родин, які пережили Голодомор. Разом ми вшануємо пам'ять жертв та розповімо про наслідки Голодомору для майбутніх поколінь", – розповіла вона.

Мережа нащадків Голодомору діє в рамках глобальної місії та завдань, що виконуються на регіональному рівні через місцеві мережі. Перша така місцева мережа офіційно розпочала свою діяльність у Сполучених Штатах Америки у 2020 році в рамках Комітету з питань Обізнаності про Голодомор-Геноцид Українського конґресового комітету Америки у 2020 р.

У Канаді у квітні 2021 року почала діяти всеканадська мережа в рамках Комітету з питань Обізнаності про Голодомор конґресу Українців Канади.

Амбасадорів Мережі нащадків Голодомору представляє Катерина Ющенко, перша леді 2005-2010.

"Я – донька двох українців, які пережили Голодомор. Голодомор – це страшна правда, яку має почути світ. Я є амбасадоркою Мережі Нащадків Голодомору тому, що я вважаю, що дуже важливо, щоб світ знав про цю величезну трагедію не лише в цифрах, а також в історіях", – сказала вона.

Роль Амбасадорів, кожен з яких є кровним родичем жертв Голодомору, – представляти Мережу в усьому світі, допомагати розповсюджувати інформацію, а також здійснювати комунікацію з різними організаціями та інституціями.

Голова Міжнародного координаційного комітету у справі Голодомору Cтефан Романів зауважив: "Голодомор був злочином проти людства. Шрам від нього залишився не тільки на тих, хто пережив Голодомор, але й на їхніх нащадках. Нащадки у своєму серці несуть постійний, незабутній, тяжкий біль.

Під час творення Мережі СКУ мав два наміри – допомогти нащадкам переносити цей тяжкий біль у спільному оточенні та не давати світові забути, що мільйони померли під Сталінським чоботом. Світ має не лише запам'ятати цей геноцид, але відповідно його засудити. Мережа нестиме свічу пам'яті та буде на всіх рівнях вимагати строгої міжнародної оцінки та засудження".


Сайт доступний за посиланням

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.