У Хмельницькому відкрили пам’ятні дошки двом загиблим на сході військовикам

У Хмельницькому на фасаді загальноосвітньої школи №7 відкрили пам’ятні дошки військовослужбовцям Максиму Кондратюку та Юрію Кушніру, які загинули на сході України.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Хмельницька міська рада.

 

"Хмельничани вшанували пам'ять випускників спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7 сержанта Юрія Кушніра та старшого сержанта Максима Кондратюка. Увічнюючи пам'ять про цих воїнів, на приміщенні школи відкрили меморіальні дошки", - інформують у міськраді.

Зазначається, що Максим Кондратюк 1993 року народження брав участь у військових діях, починаючи із 2014 року. Він загинув 10 вересня 2019 року на Луганщині під час підриву на протипіхотній міні. Кондратюк посмертно нагороджений орденом "За мужність" III ступеня. Військовому посмертно присвоєно звання "Почесний громадянин міста Хмельницького".

Юрій Кушнір народився у 1978 році. Пішов добровольцем на фронт у 2014 році. 30 липня 2017 року військовий отримав важке поранення під час облаштування позицій в районі міста Мар'їнка. Після тривалого лікування чоловік помер. Кушнір нагороджений орденом "За мужність" III ступеня, посмертною відзнакою "За участь в антитерористичній операції". Крім того, посмертно його нагородили почесною відзнакою міської громади "Мужність і відвага".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.