У Києві відкрили пам'ятну дошку Борису Патону

26 травня 2021 року на честь багаторічного Президента Національної академії наук України академіка Бориса Патона відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки на фасаді будівлі Президії НАН України

Право відкрити меморіальну дошку було надано Президенту НАН України академіку Анатолію Загородньому та голові Комісії НАН України з питань увічнення пам'яті академіка Бориса Патона академіку Антону Наумовцю. Виступаючи перед присутніми вони теплими словами згадали Бориса Євгеновича, його людські якості та величезну наукову і культурну спадщину.

Своїми спогадами про академіка Бориса Патона поділились також директор Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України академік Микола Жулинський, заступник директора Інституту електрозварювання ім.Є.О.Патона НАН України академік Леонід Лобанов та директор Головної астрономічної обсерваторії академік Ярослав Яцків.

 
Теми

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.