У Рава-Руській на території монастиря XVIII століття самочинно будують склади

Львівська ОДА звернулася до Мінкульту через самовільну забудову на території Монастирського комплексу отців-реформаторів (XVIII століття) у Раві-Руській, який є пам’яткою архітектури національного значення.

Ймовірно, там збудували склади, а планували звести Дитячий будинок сімейного типу та Центр українсько-польської культури. Про це повідомляє пресслужба Львівської ОДА.

 

"Виявляється, ще за часів загальної приватизації земельні ділянки в межах охоронних зон пам'ятки приватизували різні особи. Зараз на території є "Нова пошта", готель, ще якісь заклади. Власників земельних ділянок – кілька. Про самобуд на території комплексу Львівську ОДА наприкінці березня офіційним листом повідомив Архієпископ Мечислав Мокшицький.

За менше, ніж місяць, тут звели стіни та накрили будівлю, розміром 22,5 на 10 м кв, з пандусами, яка, очевидно, призначена під якісь складські приміщення", - повідомив керівник Управління охорони об'єктів культурної спадщини Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Василь Петрик.

Йдеться про найдавнішу збережену пам'ятку Рави-Руської, Монастирського комплексу отців-реформаторів (XVIII століття), який є пам'яткою архітектури національного значення (охоронний номер 1385). Тут тривають ремонтно-реставраційні роботи, які стартували в 2015 році в межах проєкту міжнародної технічної допомоги "Монастирі близнюки: Венгрув та Рава-Руська – використання потенціалу історичної спадщини закону Реформаторів для розвитку туризму та соціально-культурного життя в Польщі та Україні" Програми транскордонного співробітництва "Польща – Білорусь – Україна 2014-2020".

За підтримки Європейського Союзу тут мають з'явитися чотири будинки сімейного типу (ДБСТ) та Центр діалогу українсько-польської культури.

Також, відповідно до домовленостей, монастирські келії та костел 2015 року передали у власність Курії Львівської Архідієцезії Римсько-Католицької Церкви. Наразі вся документація на роботи, які тут офіційно ведуться в межах міжнародного проєкту, погоджена в Мінкульті. Хоча зауваження до якості їх виконання, додали в департаменті архітектури, також є. Та найбільшою проблемою виявилися співвласники території комплексу, які приватизували земельні ділянки тут кільканадцять років тому.

Оскільки про жодні дозвільні документи на новобуд управлінцям наразі невідомо, фахівці департаменту архітектури Львівської ОДА склали акт обстеження території, який разом із фотофіксацією, відповідно до закону "Про охорону культурної спадщини", відправили до Міністерства культури та інформаційної політики України, у віданні якого перебувають пам'ятки національного значення.

Експерти зазначають, що логічним було б рішення щодо демонтажу новобудови, яка критично порушує цілісність комплексу пам'ятки.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.