У Канаді на місці колишньої школи для корінного населення знайшли останки 215 дітей

У Канаді виявили останки 215 дітей на території колишньої школи-інтернату для корінного населення.

Про це повідомляє ВВС.

 
Фото: Library and Archives Canada/Handout

Як зазначається, деяким загиблим малюкам було всього три роки. За словами представника індіанської спільноти, яка ініціювала розкопки, смерті не були задокументовані.

Прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо у зв'язку зі знахідкою заявив, що це "хворобливе нагадування про ганебну главу в історії нашої держави".

Найбільша свого часу канадська школа-інтернат для індіанців Камлупс діяла з 1890 по 1969 рік. Її могли відвідувати одночасно до 500 осіб.

Як повідомляється, в Канаді діти індіанців були зобов'язані відвідувати школи-інтернати. Однак такі навчальні заклади погано фінансувалися, а з дітьми там часто погано поводилися, чимало з них голодували й помирали від інфекційних хвороб.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.