Український відеоблогер Івангай заявив, що Дудь вирізав з інтерв'ю його слова про Голодомор, репресії НКВД і агресію РФ

Український відеоблогер Івангай (справжнє ім'я Іван Рудський) 2 травня заявив у Twitter, що російський журналіст Юрій Дудь вирізав із його інтерв'ю слова про Голодомор і російську агресію проти України.

Про це повідомляє Гордон.

Іван Рудський
Іван Рудський

18 березня на YouTube-каналі "вДудь" вийшло двогодинне інтерв'ю з Рудським.

"Дудь вирізав головний меседж. Моя прабабуся – жертва Голодомору. Дідусь – жертва НКВД репресій. А тепер Україна має війну з Росією", – написав Рудський.

На запитання підписника, чому Дудь вирізав ці фрагменти, Рудьский відповів: "Сцикло й...бане".


Довідково. Івангай
– 25-річний український відеоблогер, автор однойменного YouTube-каналу. У 2016 році на його канал підписалося понад 10 млн осіб – у такий спосіб Рудський став першим російськомовним блогером, який досяг цієї позначки. Зараз на канал підписано вже понад 17 млн осіб.


18 березня на YouTube-каналі "вДудь" вийшло двогодинне інтерв'ю з Рудським. У ньому він говорив про свою кар'єру відеоблогера, стосунки з колишньою дівчиною і чому він на довгий час пішов із YouTube. Блогер також розповів, що деякий час жив у РФ і йому двічі пропонували російський паспорт, але він відмовлявся. Також Рудський впевнений, що за ним стежили російські правоохоронці через його висловлювання на адресу влади РФ, тому блогер вирішив покинути РФ.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.