Український відеоблогер Івангай заявив, що Дудь вирізав з інтерв'ю його слова про Голодомор, репресії НКВД і агресію РФ

Український відеоблогер Івангай (справжнє ім'я Іван Рудський) 2 травня заявив у Twitter, що російський журналіст Юрій Дудь вирізав із його інтерв'ю слова про Голодомор і російську агресію проти України.

Про це повідомляє Гордон.

Іван Рудський
Іван Рудський

18 березня на YouTube-каналі "вДудь" вийшло двогодинне інтерв'ю з Рудським.

"Дудь вирізав головний меседж. Моя прабабуся – жертва Голодомору. Дідусь – жертва НКВД репресій. А тепер Україна має війну з Росією", – написав Рудський.

На запитання підписника, чому Дудь вирізав ці фрагменти, Рудьский відповів: "Сцикло й...бане".


Довідково. Івангай
– 25-річний український відеоблогер, автор однойменного YouTube-каналу. У 2016 році на його канал підписалося понад 10 млн осіб – у такий спосіб Рудський став першим російськомовним блогером, який досяг цієї позначки. Зараз на канал підписано вже понад 17 млн осіб.


18 березня на YouTube-каналі "вДудь" вийшло двогодинне інтерв'ю з Рудським. У ньому він говорив про свою кар'єру відеоблогера, стосунки з колишньою дівчиною і чому він на довгий час пішов із YouTube. Блогер також розповів, що деякий час жив у РФ і йому двічі пропонували російський паспорт, але він відмовлявся. Також Рудський впевнений, що за ним стежили російські правоохоронці через його висловлювання на адресу влади РФ, тому блогер вирішив покинути РФ.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".