В Україні понад 270 вулиць названо на честь Терешкової

В Україні налічується 278 топонімів на честь депутатки російської Держдуми, першої в світі космонавтки Валентини Терешкової, яка в березні 2014 року підтримала дозвіл вводу російських військ на територію України й окупацію Криму.

Про це йдеться в матеріалі журналіста Олександра Рудоманова, опублікованому у виданні "Лівий берег" передає "Новинарня".

 

Як відомо, 27 лютого 2014 року разом з іншими депутатами Держдуми Валентина Терешкова відвідувала Крим для "спілкування з жителями". Також вона активно підтримує політику президента РФ Володимира Путіна.

"На тимчасово окупованих територіях знаходиться 48 вулиць та провулків на честь Терешкової: 13 – в Луганській області, 14 – в Донецькій і 21 – в Криму. На неокупованій частині України вулиць на честь Терешкової є 230, найбільше – на Хмельниччині, Вінниччині та Одещині", – йдеться в статті.

Немає таких вулиць в трьох областях – Дніпропетровській, Луганській та Запорізькій.

Вулиця чи провулок імені Терешкової є у 30 містах, 22 селищах міського типу, п'яти селищах і у 173 селах.

"Схід і захід разом, як кажуть", – підсумовує Рудоманов і додає, що Терешкова підпадає під дію Закону "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", бо у 1970-1990 роках була членом ревізійної комісії ЦК КПРС.

Зазначається, що найпоширенішою причиною не-перейменування було те, що міська рада не проголосувала за відповідне рішення, адже "не знайшлося голосів".

"Друга за поширеністю причина – депутати не знайшли голосів для перейменування на етапі топонімічної комісії. Наприклад, у Малині (Житомирщина) були подані пропозиції на топонімічні комісії для перейменування вулиці, але жоден із варіантів комісії та депутатам не підійшов.

Третя причина – місцеві мешканці проти перейменування на запропоновані назви вулиць. Наприклад, у Буську, що на Львівщині, жителі вулиць не змогли прийти до згоди щодо нової назви вулиці, і тому її не перейменували", – йдеться в статті.

Проте були й інші причини.

У Торецьку на Донеччині замість міської ради діє створена 12 травня 2017 року цивільно-військова адміністрація. Відповідно до чинного законодавства, ЦВА не має права видавати розпорядження щодо перейменування вулиць, адже це – повноваження виключно міської ради та ОДА.

Міська рада тодішнього Дзержинська, яка працювала до утворення ВЦА, вулицю Терешкової не перейменувала.

"У Сарнах Рівненської області рішення про перейменування приймали пакетом у 2016 році, але вулиці Терешкової у переліку не було, мабуть, про неї забули", – пише Рудоманов.

У місті Гнівань на Вінниччині "не було підстав для перейменування, бо місцеві чиновники не знайшли інформації про участь Терешкової у ревізійній комісії ЦК КПРС". Водночас на виконання декомунізаційного закону місцева рада перейменувала 36 вулиць.

У селі Городківка Крижопільського району наприкінці 2020 року планували перейменувати вулицю на честь Леоніда Каденюка, проте лише восьмеро з 22 депутатів підтримали таку ініціативу.

"Якщо людина була лише депутатом СРСР, то вона не підпадає під Закон про декомунізацію, бо це виборна особа. Але Валентина Терешкова у 1970-1990 роках була членом ревізійної комісії ЦК КПРС, а отже обіймала керівну посаду в вищих органах влади та управління СРСР, і тому підпадає під дію закону.

Окрім цього, Терешкова голосувала за анексію Криму, коли була депутатом шостого скликання Держдуми РФ. Ми надіслали звернення до місцевої влади Сміли, Куп'янська, Чугуєва, Подільська щодо потреби у перейменуванні вулиці на честь Терешкової", – розповів начальник відділу аналізу державотворення Українського інститут національної пам'яті Богдан Короленко.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Злука: від Фастівської угоди до Варшавського договору

Не важливо, що до Соборності дві частини України йшли через тривалі переговори, суперечки та образи. Не важливо, що практичний наслідок Злуки - це незначна військова та економічна взаємодопомога. Не важливо, що практичне втілення Соборності зупинилось ледь розпочавшись.
Цінність Акту Злуки - у його символічності: українці таки єдині попри усілякі розбіжності у політичних поглядах.

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.