На Житомирщині перепоховали 100 воїнів, загиблих у Другій світовій

У селі Соколів на Житомирщині перепоховали останки 100 воїнів, які загинули під час Другої світової війни.

Про це у Фейсбуці повідомляє Історико-патріотичне об'єднання "Пошук".

 

"7 травня в селі Соколів Пулинського району Житомирської області відбулася церемонія поховання 100 загиблих воїнів Другої світової війни. Солдати були знайдені членами ІПО "Пошук" протягом 2019-2021 років на околицях місцевих сіл", - йдеться у повідомленні.

Пошуковцям вдалося встановити імена лише 9 загиблих, а 91 воїн залишився невідомим.

Зазначається, що на прощання приїхали родичі загиблих з Одеси та Києва. Дехто майже 80 років нічого не знав про долю своїх батьків.

Після жалобної церемонії пошуковці разом із рідними відвідали місце, де були знайдені солдати.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.