В Ізраїлі розкопали базиліку, споруджену за часів Ірода

В ізраїльському місті Ашкелон археологи розкопали залишки великої римської базиліки, побудованої близько 2 тис. років тому.

Уперше на будівлю натрапив в 1920-х британський археолог Джон Гарстанг, але розпорядився її законсервувати. Розкопки відновили лише нещодавно, повідомляє The Jerusalem Post.

 
фото: YANIV COHEN/NATURE AND PARKS AUTHORITY

Тепер фахівці встановили, що будівля мала головну залу та дві бічні частини. Залу оточували мармурові колони із капітеліями, на яких було зображено рослинний орнамент та римського орла.

Неподалік базиліки також розкопали невеликий театр – Одеон. Виявили монети та скульптури часів царя Ірода Великого. Скульптури зображали єгипетську богиню Ісіду та богиню перемоги Ніку.

Останні знахідки та свідчення давнього історика Йосипа Флафія дозволили вченим припустити, що будівлю побудували саме за часів правління царя Іудеї Ірода, який прийшов до влади за підтримки римлян. Споруду перебудували за 100-200 років після того. Найбільших змін вона зазнала за часів правління римського імператора Септимія Севера (193-211).

Історики також пояснили, що базиліку не використовували з релігійною метою. Там займалися торгівлею, вирішували ділові, громадські й судові справи.

Базиліку назвали однією з найбільших в Ізраїлі. Вона була зруйнована 363 року, коли сильний землетрус зруйнував усе давнє місто Ашкелон. Місто відродили за часів арабського панування.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.

Полювання на президента

Колишній писар УПА, донський козак і чеський мільйонер. Цей цікавий "коктейль особистостей" був залучений до проведення теракту, який мав відбутися у Празі за кілька днів до падіння Третього Райху. Мета диверсії – знищити Августина Волошина, колишнього президента Карпатської України. Все ретельно спланували. Однак у вирішальний день щось пішло шкереберть