Григоренко vs Жуков: суд втретє скасував перейменування проспекту в Харкові

Харківський окружний адміністративний суд скасував рішення Харківської міськради про перейменування проспекту Григоренка у проспект Маршала Жукова

Про це кореспондентові Укрінформу розказав позивач від ВО "Свобода" Андрій Коломійцев.

 

"Щойно суддя Катерина Севастьянова після перебування у нарадчій кімнаті оголосила рішення суду: скасувати 1-й пункт рішення Харківської міськради про перейменування проспекту Григоренка, що у Немишлянському районі Харкова, у проспект Маршала Жукова, і це є наша перемога.

Інші пункти рішення міськради не мають відношення до перейменування і торкаються наміру міськради звертатися до різних судових інстанцій, аж до Касаційного суду", - зазначив Коломійцев.

За його словами, судове засідання почалося з дебатів. Представники міськради - дві жінки-юристки - на суд не прийшли, посилаючись на зайнятість у других судових процесах. У дебатах взяли участь представники позивачів - депутати міськради від фракції "Блок Світличної "Разом!" Дмитро Булах та Ігор Черняк й представник "Європейської солідарності" Сергій Романенко.

"У ході дебатів доведено, що рішення міськради неправомірне, бо не відповідає закону про топонімику, і, насправді, є прихованим наміром увічнити ім"я Жукова", - додав Коломійцев.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.