У Великих Сорочинцях демонтували пам'ятник більшовику

Пам’ятник більшовику Андрію Чумаку у селі Великі Сорочинці на Полтавщині демонтували і передали до «Парку радянського періоду» у Путивлі

На вимогу Українського інституту національної пам'яті таке рішення ухвалено на сесії ради Великосорочинської територіальної громади.

Напередодні об'єкт вилучили з відповідних державних реєстрів Міністерства культури та Департаменту культури і туризму Полтавської облдержадміністрації.

 

Про це сповістив регіональний представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Більшовик Андрєй Чумак — діяч Приморського комітету Російської Комуністичної партії (більшовиків) в Нікольську-Усурійську. Був близьким соратником і однодумцем Павла Постишева — ... одного з головних організаторів голодомору-геноциду 1932–1933 років", — розповів Олег Пустовгар.

"Важливо, що нарешті Великі Сорочинці очищено від комуністичного окупаційного мотлоху. Адже це козацьке село має славетну історію і його мешканцям є чим пишатися: вперше це поселення під назвою Краснопіль згадується в 20-х роках XVII століття на військовій топографічній мапі французького інженера Гійома Боплана; на початку XVII століття козаки тут спорудили православну святиню — Свято-Михайлівський монастир, який у 1783 році зруйнували за вказівкою російської імперіатриці Катерини II; це мала батьківщина Миколи Гоголя та Національного Сорочинського ярмарку. Окрасою громади є Свято-Преображенська церква, яку збудовано у стилі українського козацького бароко за кошти гетьмана Данила Апостола і яка стала усипальницею його роду", — резюмував співробітник УІНП.

Війна за «Золото Криму»

Цю війну Крим уже програв. І програв не тоді, коли чотири кримські музеї програли в Амстердамі суд про повернення виставки «Крим – золотий острів у Чорному морі», а набагато раніше. Але зрозумілим це стає лише зараз

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.

Свята Маргарита Шотландська. Англійська Троянда з українським корінням

Вона народилася і жила у часи Середньовіччя. Завдяки їй русинська (українська) кров і сьогодні тече у венах представників аристократичних, монарших родів Великої Британії, поєднавши собою англосакську династію та рід київського князя Ярослава Мудрого.

Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор

Пильна увага українського суспільства прикута до неприємної ситуації навколо Національного музею Голодомору-геноциду. Теперішнє керівництво однієї з найважливіших інституцій національної пам’яті вдалося до фальсифікацій та дискредитації тематики Голодомору, що найбільш промовисто виявилося у виданій восени 2021 Музеєм книзі «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань". Текст книги ставить під сумнів ще й фаховість підписантів розміщених там експертиз та їхню здатність до наукового аналізу. Наразі наукова спільнота й громадськість продовжують бити на сполох, звертаючи увагу суспільства та влади на серйозну проблему.