На Полтавщині встановили меморіальну дошку прем'єру УНР

З ініціативи Полтавського офісу Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті в селищі Градизьк Кременчуцького району відкрили меморіальну дошку видатному діячеві Української революції 1917-21 рр. Борису Мартосу.

Про це повідомив ініціатор створення нового місця пам'яті, регіональний представник Українського інституту національної пам'яті Олег Пустовгар, передає сайт міста Полтави.

 

За його словами, на меморіальній дошці зафіксовані важливі віхи громадсько-політичного шляху уродженця Градизька: у першому уряді Української Народної Республіки (УНР) – Генеральний секретар земельних справ, а за Директорії УНР – прем'єр-міністр й міністр продовольчих справ, фінансів.

"Меморіальну дошку виготовлено коштом Градизької територіальної громади. Дякую її очільникам за підтримку ініціативи Інституту нацпам'яті. Це гарний приклад виконання не на словах, а на ділі органом місцевого самоврядування Закону України "Про правовий статус та вшанування борців за незалежність України у 20 столітті".

На Полтавщині триває пошанування знакових постатей перших визвольних змагань за незалежність від білої і червоної Росії", - прокоментував подію Олег Пустовгар.

Відкриття дошки він назвав "ще одним вагомим кроком з увічнення пам'яті Бориса Мартоса на Полтавщині". Представник Інституту нацпам'яті нагадав, що у 2007 році Полтаві з ініціативи студентів і науковців та ректора Полтавського університету економіки і торгівлі (ПУЕТ) Олексія Нестулі пам'ятник Борису Мартосу урочисто відкрили поруч із центральним входом до ПУЕТ.

Меморіальну дошку встановили на фасаді Градизького Будинку культури. Захід присвятили 142-річчю з дня народження Бориса Мартоса та 30-й річниці відновлення незалежності України.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".