На Полтавщині встановили меморіальну дошку прем'єру УНР

З ініціативи Полтавського офісу Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті в селищі Градизьк Кременчуцького району відкрили меморіальну дошку видатному діячеві Української революції 1917-21 рр. Борису Мартосу.

Про це повідомив ініціатор створення нового місця пам'яті, регіональний представник Українського інституту національної пам'яті Олег Пустовгар, передає сайт міста Полтави.

 

За його словами, на меморіальній дошці зафіксовані важливі віхи громадсько-політичного шляху уродженця Градизька: у першому уряді Української Народної Республіки (УНР) – Генеральний секретар земельних справ, а за Директорії УНР – прем'єр-міністр й міністр продовольчих справ, фінансів.

"Меморіальну дошку виготовлено коштом Градизької територіальної громади. Дякую її очільникам за підтримку ініціативи Інституту нацпам'яті. Це гарний приклад виконання не на словах, а на ділі органом місцевого самоврядування Закону України "Про правовий статус та вшанування борців за незалежність України у 20 столітті".

На Полтавщині триває пошанування знакових постатей перших визвольних змагань за незалежність від білої і червоної Росії", - прокоментував подію Олег Пустовгар.

Відкриття дошки він назвав "ще одним вагомим кроком з увічнення пам'яті Бориса Мартоса на Полтавщині". Представник Інституту нацпам'яті нагадав, що у 2007 році Полтаві з ініціативи студентів і науковців та ректора Полтавського університету економіки і торгівлі (ПУЕТ) Олексія Нестулі пам'ятник Борису Мартосу урочисто відкрили поруч із центральним входом до ПУЕТ.

Меморіальну дошку встановили на фасаді Градизького Будинку культури. Захід присвятили 142-річчю з дня народження Бориса Мартоса та 30-й річниці відновлення незалежності України.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.