У Кам’янці влаштують середньовічний фестиваль «Таємниці форпосту»

У Кам’янці-Подільському на Хмельниччині 18-20 червня відбудеться середньовічний фестиваль «Таємниці форпосту».

Про це організатори фестивалю повідомляють у Фейсбуці.

 

"Запрошуємо усіх поринути у світ таємниць старого міста і стати почесним гостем Брами Руської. Адже тільки в ці дні ви можете відчути себе справжніми мандрівниками у часі.

До вашої уваги неймовірна середньовічна програма з лицарськими боями, старовинними танцями, цікавими іграми та забавами, смачною їжею, приготованою на вогні за старовинними рецептами", – йдеться у повідомленні.

Фестиваль відкриють у п'ятницю, 18 червня. Цього дня заплановані бойове театралізоване дійство "Оборона міста", середньовічні ігри, музичний батл "Волинки світу", бойова програма, виступ гурту "Бурдони Чєрна", фаєршоу, "Музична ватра" та пісні біля багаття.

У суботу, 19 червня, відбудуться майстер-класи з ремесел та автентичного співу, кінне середньовічне шоу, лучний турнір, конкурс історичного костюму, бойова програма, виступ гуртів "The ChuGuysters" та "Медовий полин", бойове театралізоване дійство, вогняне шоу.

У неділю, 20 червня, триватимуть майстер-класи з ремесел та автентичного співу, а також заплановані виступ гурту "Толока", купальський вогонь, пісні, хороводи, старовинні обряди.

Зазначається, що у всі дні фестивалю постійно працюватимуть стрілецький тир, середньовічний ярмарок, фудзона, а також передбачені ігрові квести для дітей, відвідування музею, наметове містечко.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.