У Києві відкрили меморіальну дошку на честь Мирослава Скорика

У столиці 1 червня відкрили меморіальну дошку на честь видатного українського композитора Мирослава Скорика.

Як повідомляє пресслужба МКІП, захід відбувся у Національній музичній академії України ім. П. Чайковського.

 

"Рівно рік минув, як Мирослава Михайловича не стало. Його музика продовжує лунати всюди, а ім'я закарбовано у світову культуру. Музичні твори Скорика є надбанням, яким пишаєшся. І до прослуховування яких хочеться повертатися знову і знову. Просто до мурах", - сказав на церемонії міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

За його словами, українське композиторство завжди було сильним, стрімким і чуттєвим.

"Це надінтелектуальна праця, яка потребує підтримки. В тому числі за допомогою екосистеми, яка стала б рушієм для реалізації змін як всередині країни, так і на міжнародній арені. І те, що музична академія Чайковського увійшла до списку "Великої реставрації" та отримає фінансування у 350 млн грн у 2021 році – внесок для її розвитку", - зазначив Ткаченко.

Він додав, що МКІП разом з Державним агентством з питань мистецтв та мистецької освіти працює над тим, щоб була заснована державна премія у музичній сфері імені Мирослава Скорика. "Уряд вже схвалив відповідний законопроєкт. Очікуємо на прийняття законодавчих змін, аби заснувати її, та вже розробляємо положення і критерії", - повідомив міністр.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.