У Києві відкрили меморіальну дошку на честь Мирослава Скорика

У столиці 1 червня відкрили меморіальну дошку на честь видатного українського композитора Мирослава Скорика.

Як повідомляє пресслужба МКІП, захід відбувся у Національній музичній академії України ім. П. Чайковського.

 

"Рівно рік минув, як Мирослава Михайловича не стало. Його музика продовжує лунати всюди, а ім'я закарбовано у світову культуру. Музичні твори Скорика є надбанням, яким пишаєшся. І до прослуховування яких хочеться повертатися знову і знову. Просто до мурах", - сказав на церемонії міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

За його словами, українське композиторство завжди було сильним, стрімким і чуттєвим.

"Це надінтелектуальна праця, яка потребує підтримки. В тому числі за допомогою екосистеми, яка стала б рушієм для реалізації змін як всередині країни, так і на міжнародній арені. І те, що музична академія Чайковського увійшла до списку "Великої реставрації" та отримає фінансування у 350 млн грн у 2021 році – внесок для її розвитку", - зазначив Ткаченко.

Він додав, що МКІП разом з Державним агентством з питань мистецтв та мистецької освіти працює над тим, щоб була заснована державна премія у музичній сфері імені Мирослава Скорика. "Уряд вже схвалив відповідний законопроєкт. Очікуємо на прийняття законодавчих змін, аби заснувати її, та вже розробляємо положення і критерії", - повідомив міністр.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.