У Києві відкрили меморіальну дошку на честь Мирослава Скорика

У столиці 1 червня відкрили меморіальну дошку на честь видатного українського композитора Мирослава Скорика.

Як повідомляє пресслужба МКІП, захід відбувся у Національній музичній академії України ім. П. Чайковського.

 

"Рівно рік минув, як Мирослава Михайловича не стало. Його музика продовжує лунати всюди, а ім'я закарбовано у світову культуру. Музичні твори Скорика є надбанням, яким пишаєшся. І до прослуховування яких хочеться повертатися знову і знову. Просто до мурах", - сказав на церемонії міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

За його словами, українське композиторство завжди було сильним, стрімким і чуттєвим.

"Це надінтелектуальна праця, яка потребує підтримки. В тому числі за допомогою екосистеми, яка стала б рушієм для реалізації змін як всередині країни, так і на міжнародній арені. І те, що музична академія Чайковського увійшла до списку "Великої реставрації" та отримає фінансування у 350 млн грн у 2021 році – внесок для її розвитку", - зазначив Ткаченко.

Він додав, що МКІП разом з Державним агентством з питань мистецтв та мистецької освіти працює над тим, щоб була заснована державна премія у музичній сфері імені Мирослава Скорика. "Уряд вже схвалив відповідний законопроєкт. Очікуємо на прийняття законодавчих змін, аби заснувати її, та вже розробляємо положення і критерії", - повідомив міністр.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.