В музей передали архів оунівця Миколи Чигрина

Для Волинського краєзнавчого музею передала архів матеріалів оунівця Михайла Чигрина представниця Українського інституту національної пам’яті на Волині Леся Бондарук

Представлення колекції відбулося 18 травня у Волинському краєзнавчому музеї. На захід запросили першого заступника голови обласної ради Юрія Поліщука.

 

Історикиня Леся Бондарук, яка власне і передала архів розповідає: архів документів передала дружина Михайла Чигрина – Марія. Тут, серед іншого, збереглися листи Михайла до його першої коханої – Лідії Кушнірук.

"У цих листах, які є з 1936 по 1943 рік. Тут є листи, коли Михайло Чигрин в Луцькій тюрмі сидить в чоловічій камері, а Лідія – у жіночій і їм дозволили між собою листуватись. Тут є листи і в той період, коли дівчину відпустили, а Михайло ще сидів в тюрмі. І є багато історій про те, як їм булося в той час. За польської окупації, за переслідування, - розповідає Леся Бондарук. – Поміж романтичними словами і мріями закоханої дівчини, чимало важливої історичної інформації про події, які вона бачила на Волині. Є розповідь про розстріл в'язнів Луцької тюрми, репресії польської та радянської окупантів та інше. Є також щоденник Михайла Чигрина, який він вів із 1939 року".

Тут є листи, записники і фотографії, на яких можна прочитати та побачити як жив оунівець Михайло Чигрин після того, як емігрував з України до Австалії. Як зазначив Юрій Поліщук, ці матеріали дуже вагомі і дуже цікаві.

"Це архів, який висвітлює 30-40 роки в Україні та діяльність української діаспори закордоном, - каже перший заступник голови обласної ради. – Такий архів може розказати про долю людини. І ці матеріали можуть стати окрасою нашого музею та безцінним джерелом інформації для тих, хто буде вивчати перебіг національно-визвольних змагань під час Другої світової війни та життя українців закордоном".

За словами директорки Волинського краєзнавчого музею Оксани Важатко, це вперше за багато років їхньому музею передали колекцію для  поповнення фондів.

"Сьогодні відбувається перший етап нашої музейної роботи, яка непомітна, - це збір документів. Після цього наші науковці мають опрацювати матеріал, вивчити його та визначити місце, де ці документи будуть зберігатися, - зазначила Оксана Важатко. – За останні роки в нас не було закордонних музейних надходжень. Ми доторкаємось до історії українців, які жили за межами радянської України"

Теми

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.