АНОНС: лекція "Вбивство Коновальця: хайп і побрехеньки кіллера Судоплатова"

Експертний корпус організовує онлайн-лекцію історика Володимир Бірчака - "Вбивство Коновальця: хайп і побрехеньки кіллера Судоплатова"

23 червня о 20:00 відбудеться онлайн-лекція історика Володимир Бірчака - "Вбивство Коновальця: хайп і побрехеньки кіллера Судоплатова"

 

23 травня 1938 року у Роттердамі був вбитий Євген Коновалець.

 Коли СРСР запланував операцію із ліквідації очільника ОУН і чи давав дозвіл на її початок особисто Сталін?

 Хто із агентів радянської спецслужби ввійшов у найближче оточення Коновальця?

 Чому і що кіллер Судоплатов у своїх мемуарах вигадав, прибрехав та перекрутив?

На лекції розберемо мемуари Павла Судоплатова, а також звіримо їх із офіційними даними голландської поліції, свідченнями учасників ОУН та документами ЧК-КҐБ.

Володимир Бірчак - історик, заступник головного редактора "Історичної правди", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху, заступник директора Архіву СБУ (2014-2016).

Модерує захід - Аліна Карбан, проєктна менеджерка освітньої платформи "Експертний Корпус".

Передбачено формат онлайн та наживо. Відеозаписи будуть у вільному доступі на fb-сторінці - https://www.facebook.com/ExpertCorps

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.