Зеленський подав у Раду не той великий герб

На сайті Верховної Ради оприлюднили текст законопроєкту про великий герб України, подання якого анонсував президент Володимир Зеленський.

Оприлюднене й зображення пропонованого герба, що є цілком іншим, ніж те, яке було визнане переможцем конкурсу, проведеного минулого року, – передає Радіо Свобода.

 

Це зображення – один із низки варіантів розробки колективу під керівництвом Олександра Івахненка ще середини 1990-х років. Інший варіант цього ж зображення пропонувався до затвердження законопроєктом 2001 року, але його різко розкритикували фахівці-геральдисти, і врешті, й після деяких внесених змін, до розгляду документа не дійшло.

2007–2008 років був проведений третій конкурс (після конкурсів 1991-го і 1996-го, які не виявили реальних переможців), за результатами якого 2009 року було затверджене як проєкт знову майже те саме зображення, з незначними змінами, яких і далі стосувалася більшість критичних зауважень.

Четвертий конкурс восени 2020 року назвав переможцем зовсім інше зображення, теж створене вперше ще в середині 1990-х років, авторства Олексія Кохана. Воно теж зазнало значної критики з боку і фахівців, і громадськості. Результат цього конкурсу, таким чином, був нині цілком проігнорований президентом.

 

Відповідно до Конституції, для ухвалення великого герба необхідні голоси не менш ніж двох третин від конституційного складу Верховної Ради, тобто принаймні 300 депутатів.

Великий герб, поруч із Тризубом, що називається малим гербом, передбачений у Конституції з моменту її ухвалення 1996 року її 20-ю статтею. Тоді це положення, за спогадами очевидців, з'явилося тільки як компроміс, щоб впливові тоді в Верховній Раді комуністи погодилися на Тризуб у сподіванні колись, може, додати до нього у великому гербі й бажані для них символи.

В Україні не існувало традиції мати поруч із просто гербом, чи малим гербом, ще й великий або також і середній, як то було в низці інших європейських держав.

І нині низка фахівців, серед них сам автор проєкту-переможця конкурсу 2020 року Олексій Кохан чи голова журі цього конкурсу, співавтор зображення Тризуба Андрій Гречило, прямо заявляють, що великий герб Україні не потрібен, і правильним кроком було б прибрати з Конституції згадку про нього.

У пояснювальній записці до президентського законопроєкту мовиться, що необхідність ухвалення цього акта обґрунтовується потребою виконати статтю Конституції.

Критики Зеленського заявляють, що такими ініціативами, як ця, він створює видимість активної діяльності, щоб відвернути увагу від погіршення, за їхніми словами, соціально-економічної ситуації в Україні, з яким, як вони кажуть, влада Зеленського не здатна впоратися.


Водночас, як повідомляє Укрінформ, Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування вже рекомендував парламенту включити до порядку денного сесії президентський законопроєкт №5712 "Про великий Державний Герб України".

За результатами голосування, 17 членів комітету підтримали включення проєкту закону до порядку денного сесії, ніхто не проголосував проти і шість утрималися.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.