В Україні обрали переможця конкурсу на найкращий ескіз великого Державного герба

Організаційний комітет з підготовки та проведення конкурсу на найкращий ескіз великого Державного герба України оголосив переможця. Ним став художник Олексій Кохан, співавтор Малого герба.

Про це повідомив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

 

Він уточнив, що ескіз переможця містить обов'язкові елементи для великого Державного герба, зокрема: герб Війська Запорізького, воїна-козака, лицаря з мушкетом та знак Княжої держави Володимира Великого, тобто малий Державний герб.

На брифінгу Ткаченко розповів, що журі отримало 125 робіт. З них до конкурсу допустили 112. Потім пройшло кілька турів голосування, в результаті яких визначили переможця.

Тепер Мінкультури укладе з Олексієм Коханом угоду, якою автор передасть авторські права на ескіз державі. Своєю чергою міністр юстиції Денис Малюська додав, що "далі буде підготовлено технічний опис та юридичні нюанси використання проєкту великого Державного герба".

Ці напрацювання передадуть від Кабміну до Верховної Ради. Відтак народні депутати опрацюють і зареєструють відповідний законопроєкт. У результаті порядок використання, опис держсимволів, зокрема великого Державного герба, буде оформлений згідно з законом.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.