Спецпроект

Національний музей Голодомору-геноциду добудують до листопада 2023 року – Зеленський

Другу чергу Національного музею Голодомору-геноциду добудують у повному обсязі до 90-х роковин трагедії 1932–1933 років.

Про це заявив президент України Володимир Зеленський 13 липня в рамках форуму "Україна 30. Гуманітарна політика", повідомляє Радіо Свобода.

 

"Час віддаляє нас все далі і далі від тих трагічних часів. І дійсно майже не залишилось в живих свідків, які пережили Голодомор. І сьогодні ми відповідальні за збереження і передання цієї пам'яті нашим усім сучасним і наступним поколінням за донесення правдивої інформації саме про Голодомор.

Чи можемо ми як нація вважати, що цей обов'язок ми виконуємо до кінця, якщо довгі роки в країні ніяк не добудується музей "Меморіал жертв Голодомору", – сказав президент.

Він зазначив, що тримає це питання під особистим контролем, адже закінчити таку важливу історичну роботу надзвичайно важливо.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.