Пошуки фортеці Хаджибей: в Одесі поновили археологічні розкопки. ФОТО

Група вчених-дослідників поновили археологічні розкопки на Приморському бульварі Одеси – на місці можливого розміщення фортеці Хаджибей. Наразі залишків її кам'яних фундаментів не виявили, але знайшли в культурному шарі цікаві артефакти періоду османського Хаджибея і ранньої Одеси.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 
фото: укрінформ

"Учасники розкопу, закладеного неподалік пам'ятника Дюку де Рішельє, вже заглибились на два з половиною метра. Знайдено у культурному шарі низку артефактів середньовічного періоду і перших років Одеси. Розкопки археологів під керівництвом доктора історичних наук Світлани Іванової тривають", - зазначив науковий консультант спільної археологічної експедиції Інституту археології України і Південноукраїнського національного педагогічного університету Андрій Красножон.

 
фото: сергій Гуцалюк

За словами Красножона, у розкопі знайдено чимало кераміки, завезеної сюди з Криму і Візантії, турецьких люльок стамбульського виробництва кінця XVIII-го століття, а також будівельні залишки, які, ймовірно, є залишками руїн турецького замку, що перемішані з будівельними матеріалами перших років існування Одеси.

Групі науковців-ахеологів і студентів педагогічного університету допомагають відомі історики-дослідники Тарас Гончарук, Олександр Бабич та інші одесити.

 
фото: сергій Гуцалюк

"У різних шарах розкопу розміром 4х4 метри знайдено чимало керамічних виробів: зокрема, вцілілу пляшку, фрагменти посуду, близько тридцяти люльок кінця XVIII -го і початку ХІХ-го століть, фрагменти будматеріалів першого мощення бульвару та інші артефакти. Зокрема, 13 липня виявили чотири турецькі люльки", - уточнив доктор історичних наук Тарас Гончарук.

Учасникам минулорічної експедиції, очолюваної дослідниками Красножоном та Івановою, вдалося знайти в іншому розкопі на Приморському бульварі артефакти, які можуть бути фрагментами фортифікаційних споруд, фрагменти фаянсового посуду із західної Туреччини середньовічної доби, що можна вважати показовим фактом з урахуванням періоду існування фортеці Хаджибей.

 
фото: сергій Гуцалюк

У розкопі навпроти будинку №5 на Приморському бульварі також виявлено разом із керамікою першої чверті-середини XIV-го століття "пул Абдуллаха 1367-1370 років" - мідну монету часів правління хана Золотої Орди Абдуллаха.

Розкопки археологів на місці можливого розміщення давньої фортеці Хаджибей тривають.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.