Пошуки фортеці Хаджибей: в Одесі поновили археологічні розкопки. ФОТО

Група вчених-дослідників поновили археологічні розкопки на Приморському бульварі Одеси – на місці можливого розміщення фортеці Хаджибей. Наразі залишків її кам'яних фундаментів не виявили, але знайшли в культурному шарі цікаві артефакти періоду османського Хаджибея і ранньої Одеси.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 
фото: укрінформ

"Учасники розкопу, закладеного неподалік пам'ятника Дюку де Рішельє, вже заглибились на два з половиною метра. Знайдено у культурному шарі низку артефактів середньовічного періоду і перших років Одеси. Розкопки археологів під керівництвом доктора історичних наук Світлани Іванової тривають", - зазначив науковий консультант спільної археологічної експедиції Інституту археології України і Південноукраїнського національного педагогічного університету Андрій Красножон.

 
фото: сергій Гуцалюк

За словами Красножона, у розкопі знайдено чимало кераміки, завезеної сюди з Криму і Візантії, турецьких люльок стамбульського виробництва кінця XVIII-го століття, а також будівельні залишки, які, ймовірно, є залишками руїн турецького замку, що перемішані з будівельними матеріалами перших років існування Одеси.

Групі науковців-ахеологів і студентів педагогічного університету допомагають відомі історики-дослідники Тарас Гончарук, Олександр Бабич та інші одесити.

 
фото: сергій Гуцалюк

"У різних шарах розкопу розміром 4х4 метри знайдено чимало керамічних виробів: зокрема, вцілілу пляшку, фрагменти посуду, близько тридцяти люльок кінця XVIII -го і початку ХІХ-го століть, фрагменти будматеріалів першого мощення бульвару та інші артефакти. Зокрема, 13 липня виявили чотири турецькі люльки", - уточнив доктор історичних наук Тарас Гончарук.

Учасникам минулорічної експедиції, очолюваної дослідниками Красножоном та Івановою, вдалося знайти в іншому розкопі на Приморському бульварі артефакти, які можуть бути фрагментами фортифікаційних споруд, фрагменти фаянсового посуду із західної Туреччини середньовічної доби, що можна вважати показовим фактом з урахуванням періоду існування фортеці Хаджибей.

 
фото: сергій Гуцалюк

У розкопі навпроти будинку №5 на Приморському бульварі також виявлено разом із керамікою першої чверті-середини XIV-го століття "пул Абдуллаха 1367-1370 років" - мідну монету часів правління хана Золотої Орди Абдуллаха.

Розкопки археологів на місці можливого розміщення давньої фортеці Хаджибей тривають.

«Десять міліонів пятсот тищ. І крапка». Українцям нав’язують суперечливі дані про жертв Голодомору

Скільки українців загинуло від голоду у 1932–33 роках? Війна за цю відповідь триває вже кілька років. У вересні вона спалахнула з новою силою через оприлюднення нових даних: 10,5 мільйонів жертв, з них 9,1 млн в Україні.

Початок (не) братської колонізації

Сотня років знадобилась Росії, щоб нав’язати свою владу і запустити процес широкомасштабної колонізації України. Зусилля царату були спрямовані на цілковиту асиміляцію та інтеграцію у політичній, економічній, соціальній, культурній та духовній сферах суспільного життя.

Ніч розгону. Міленіали з Пласту, які не пішли з Майдану

Раннім ранком 30 листопада близько 2000 «беркутівців» атакували протестувальників, які залишались на Євромайдані. Ця ніч змінила історію України. Наступного дня – 1 грудня – сотні тисяч киян вийшли на масову акцію протесту. Ким були ті, хто залишився ночувати на Майдані Незалежності? Попри те, що основні лідери Євромайдану напередодні ввечері (29 листопада) фактично закликали розходитись. Прирікаючи тих, хто залишається, на маргіналізацію протесту. Як це вже було під час мовного Майдану.

Розстріляні під Базаром. Спогад учасника Другого зимового походу

"Я козак 6-ї стрілецької дівізії від себе і козаків, яких я знаю, кажу вам: ми знаємо, що нас чекає і ми не боїмось смерти, але до вас служити не підемо. Коли ж ви нас поб'єте, то знайте, що за нас вам помстить ввесь український нарід..."