Пошуки фортеці Хаджибей: в Одесі поновили археологічні розкопки. ФОТО

Група вчених-дослідників поновили археологічні розкопки на Приморському бульварі Одеси – на місці можливого розміщення фортеці Хаджибей. Наразі залишків її кам'яних фундаментів не виявили, але знайшли в культурному шарі цікаві артефакти періоду османського Хаджибея і ранньої Одеси.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 
фото: укрінформ

"Учасники розкопу, закладеного неподалік пам'ятника Дюку де Рішельє, вже заглибились на два з половиною метра. Знайдено у культурному шарі низку артефактів середньовічного періоду і перших років Одеси. Розкопки археологів під керівництвом доктора історичних наук Світлани Іванової тривають", - зазначив науковий консультант спільної археологічної експедиції Інституту археології України і Південноукраїнського національного педагогічного університету Андрій Красножон.

 
фото: сергій Гуцалюк

За словами Красножона, у розкопі знайдено чимало кераміки, завезеної сюди з Криму і Візантії, турецьких люльок стамбульського виробництва кінця XVIII-го століття, а також будівельні залишки, які, ймовірно, є залишками руїн турецького замку, що перемішані з будівельними матеріалами перших років існування Одеси.

Групі науковців-ахеологів і студентів педагогічного університету допомагають відомі історики-дослідники Тарас Гончарук, Олександр Бабич та інші одесити.

 
фото: сергій Гуцалюк

"У різних шарах розкопу розміром 4х4 метри знайдено чимало керамічних виробів: зокрема, вцілілу пляшку, фрагменти посуду, близько тридцяти люльок кінця XVIII -го і початку ХІХ-го століть, фрагменти будматеріалів першого мощення бульвару та інші артефакти. Зокрема, 13 липня виявили чотири турецькі люльки", - уточнив доктор історичних наук Тарас Гончарук.

Учасникам минулорічної експедиції, очолюваної дослідниками Красножоном та Івановою, вдалося знайти в іншому розкопі на Приморському бульварі артефакти, які можуть бути фрагментами фортифікаційних споруд, фрагменти фаянсового посуду із західної Туреччини середньовічної доби, що можна вважати показовим фактом з урахуванням періоду існування фортеці Хаджибей.

 
фото: сергій Гуцалюк

У розкопі навпроти будинку №5 на Приморському бульварі також виявлено разом із керамікою першої чверті-середини XIV-го століття "пул Абдуллаха 1367-1370 років" - мідну монету часів правління хана Золотої Орди Абдуллаха.

Розкопки археологів на місці можливого розміщення давньої фортеці Хаджибей тривають.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.