Церкви, некрополь і городище: окупанти у Криму знищили сотні тисяч артефактів

Під час будівництва траси "Таврида" в окупованому Криму Росія знищила сотні тисяч артефактів, які не підлягають відновленню.

Про це в Укрінформі на презентації тематичного огляду "Крим без правил: окупована власність" повідомила юристка Регіонального центру прав людини Дарина Підгорна.

 
Скіфське городище Кермен Бурун 
Фото: culture.voicecrimea.com.ua

"Під час будівництва цієї траси було розкопано безліч старовинних археологічних пам'яток, зокрема некрополь "Кирк Азизлер", скіфське городище "Кермен Бурун" і багато інших.

Під час всіх цих розкопок, які здійснювалися під протекторатом міністерства культури Росії, Російської академії наук та Ермітажу, було викопано досить багато артефактів. Ми вважаємо, що їх більше тисячі вони були або знищені, або вивезені з території Криму", - повідомила Підгорна.

За її словами, під час розкопок були зруйновані всі ці пам'ятки, "так як вони більше не підлягають відновленню, вони більше не можуть вважатися пам'ятками, оскільки покриті асфальтом, по них проходить траса "Таврида", - зазначила експертка.

За її даними, також багато порушень зафіксовано при будівництві військових об'єктів у Криму, "які є першочерговими для Російської Федерації".

"Наприклад, були зруйновані церкви, які знаходяться на території або поблизу військових баз, знищені археологічні пам'ятки, які датуються часом Візантійської та Османської імперій", - повідомила юристка.

За її даними, представники Російської академії наук заявили, що на території Херсонеса Таврійського їм належить "викопати не 100 квадратних метрів, а 30 тисяч квадратних метрів, що говорить про масштаби будівництва, яке готується і вже відбувається там".

Як зазначила Підгорна, всі незаконні археологічні розкопки проводяться в основному під егідою і контролем Російської академії наук, а також Ермітажу.

"Досить багато представників цих структур безпосередньо приїжджають на територію Криму і проводять незаконні археологічні розкопки, руйнують ті знахідки, які вони знаходять, або вивозять їх за межі півострова і презентують як частину російської культури і частину російського надбання", - підкреслила експертка.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".