Церкви, некрополь і городище: окупанти у Криму знищили сотні тисяч артефактів

Під час будівництва траси "Таврида" в окупованому Криму Росія знищила сотні тисяч артефактів, які не підлягають відновленню.

Про це в Укрінформі на презентації тематичного огляду "Крим без правил: окупована власність" повідомила юристка Регіонального центру прав людини Дарина Підгорна.

 
Скіфське городище Кермен Бурун 
Фото: culture.voicecrimea.com.ua

"Під час будівництва цієї траси було розкопано безліч старовинних археологічних пам'яток, зокрема некрополь "Кирк Азизлер", скіфське городище "Кермен Бурун" і багато інших.

Під час всіх цих розкопок, які здійснювалися під протекторатом міністерства культури Росії, Російської академії наук та Ермітажу, було викопано досить багато артефактів. Ми вважаємо, що їх більше тисячі вони були або знищені, або вивезені з території Криму", - повідомила Підгорна.

За її словами, під час розкопок були зруйновані всі ці пам'ятки, "так як вони більше не підлягають відновленню, вони більше не можуть вважатися пам'ятками, оскільки покриті асфальтом, по них проходить траса "Таврида", - зазначила експертка.

За її даними, також багато порушень зафіксовано при будівництві військових об'єктів у Криму, "які є першочерговими для Російської Федерації".

"Наприклад, були зруйновані церкви, які знаходяться на території або поблизу військових баз, знищені археологічні пам'ятки, які датуються часом Візантійської та Османської імперій", - повідомила юристка.

За її даними, представники Російської академії наук заявили, що на території Херсонеса Таврійського їм належить "викопати не 100 квадратних метрів, а 30 тисяч квадратних метрів, що говорить про масштаби будівництва, яке готується і вже відбувається там".

Як зазначила Підгорна, всі незаконні археологічні розкопки проводяться в основному під егідою і контролем Російської академії наук, а також Ермітажу.

"Досить багато представників цих структур безпосередньо приїжджають на територію Криму і проводять незаконні археологічні розкопки, руйнують ті знахідки, які вони знаходять, або вивозять їх за межі півострова і презентують як частину російської культури і частину російського надбання", - підкреслила експертка.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.