У Дніпрі відновлять чотири історичні годинники

Депутати Дніпровської міської ради затвердили програму відновлення історичних міських годинників. Відповідне рішення ухвалили під час чергової сесії 28 липня.

Про це повідомляє Дніпровська міська рада.

 

"Програма передбачає відновлення трьох фасадних годинників та одного наземного, які мають історичну цінність для міста... Усього на програму планують виділити з міського бюджету 2,5 млн грн", – йдеться в повідомленні.

Перший годинник розташований на будівлі колишньої Міської Думи (нині Коледж культури та мистецтв), яку звели у 1901-1903 роках. У 1912 році на споруді встановили електричний годинник з музикою, циферблат мав нестандартну квадратну форму та арабські цифри. З 80-х років ХХ ст. годинник не працює.

Другий годинник – на вулиці Старокозацькій, 33 на Будинку мисливців, який було споруджено у 1914-1915-х роках у стилі модерн.

Третій фасадний годинник відновлять на будинку за адресою просп. Дмитра Яворницького, 102.

Четвертий годинник (наземний) раніше був розміщений на перехресті просп. Дмитра Яворницького та вул. Січових стрільців. Він хоч і "молодший" за фасадні годинники, але вже близько десяти років не працює. Його збудують наново.

Як зазначають у департаменті житлового господарства Дніпровської міськради, відновлення годинників – не лише збереження історичної цінності міста, а й підвищення туристичної привабливості. Одне з завдань, яке стоятиме перед підрядною організацією, – збереження автентичності з використанням сучасних матеріалів.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.