У Дніпрі відновлять чотири історичні годинники

Депутати Дніпровської міської ради затвердили програму відновлення історичних міських годинників. Відповідне рішення ухвалили під час чергової сесії 28 липня.

Про це повідомляє Дніпровська міська рада.

 

"Програма передбачає відновлення трьох фасадних годинників та одного наземного, які мають історичну цінність для міста... Усього на програму планують виділити з міського бюджету 2,5 млн грн", – йдеться в повідомленні.

Перший годинник розташований на будівлі колишньої Міської Думи (нині Коледж культури та мистецтв), яку звели у 1901-1903 роках. У 1912 році на споруді встановили електричний годинник з музикою, циферблат мав нестандартну квадратну форму та арабські цифри. З 80-х років ХХ ст. годинник не працює.

Другий годинник – на вулиці Старокозацькій, 33 на Будинку мисливців, який було споруджено у 1914-1915-х роках у стилі модерн.

Третій фасадний годинник відновлять на будинку за адресою просп. Дмитра Яворницького, 102.

Четвертий годинник (наземний) раніше був розміщений на перехресті просп. Дмитра Яворницького та вул. Січових стрільців. Він хоч і "молодший" за фасадні годинники, але вже близько десяти років не працює. Його збудують наново.

Як зазначають у департаменті житлового господарства Дніпровської міськради, відновлення годинників – не лише збереження історичної цінності міста, а й підвищення туристичної привабливості. Одне з завдань, яке стоятиме перед підрядною організацією, – збереження автентичності з використанням сучасних матеріалів.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.