Найбільше в світі поселення трипільської культури досліджують на Черкащині. ФОТО

Найбільше в світі поселення трипільської культури досліджують археологи поблизу села Легедзине на Черкащині. Керівник робіт Дмитро Черновол розповів, що з-під землі дістали рештки житла та посуду.

Про це повідомляє Суспільне. Черкаси.

 
фото: Суспільне Черкаси - Тетяна Рева

Після реставрації артефакти віддадуть до єдиного в Європі заповідника, присвяченого цій культурі. Розміри розкопок видно з висоти пташиного польоту.

Дмитро Черновол розповів, що на місці розкопок, де нині поле, було найбільше трипільське поселення:

"У всьому світі немає знайдених поселень таких розмірів. Всі ми зосереджені на досліджені цього поселення-гіганта. Можна сказати, що це найкраще дослідження серед багатьох трипільських поселень, які розкопувалися".

 
фото: Суспільне Черкаси - Тетяна Рева

Чи дощ, чи спека – роботи не зупиняють. Знахідки спочатку розчищають пензликом, згодом відшкрібають ножем та фіксують. За словами заступника керівника експедиції Едуарда Овчінникова, цей посуд старший за єгипетські піраміди та на ньому подекуди видніється притаманний трипільцям розпис:

"На знахідках є малюнок, кераміка навіть зберігає форми як колись стояла".

 
фото: Суспільне Черкаси - Тетяна Рева

Як розповів Дмитро Черновол, ці виступи – залишки трипільських жител. Їх, як показав архелогам геомагнітний знімок, мало б бути два, третє не зафіксувала навіть техніка. Однак під час розкопок третє житло знайшли:

"Виявилося, що тут стоїть ще одна споруда, яка відсутня на геомагнітному плані", – розповів пан Дмитро.

 
фото: Суспільне Черкаси - Тетяна Рева

Стіни чудово збереглися, додав чоловік, бо трипільці спалювали житло ритуальним вогнем, коли покидали поселення:

"Ми можемо за цими залишками прочитати їхню архітектуру, внутрішнє облаштування першого та другого поверхів".

На фото нижче показаний, який вигляд мав будинок трипільця шість тисяч років тому. Його відтворили працівники місцевого музею. Тепер це візитівка Легедзиного.

 
фото: Суспільне Черкаси - Тетяна Рева

Як пояснив Владислав Чабанюк, в експозиції – кераміка із розкопів, якій характерний певний розпис:

"Є припущення, що на кубках зображували сакральний зміст, закодовували певну інформацію".

Масштаби трипільського поселення видно на плані, який зображений на фото нижче. Це геомагнітна зйомка.

 
фото: Суспільне Черкаси - Тетяна Рева

Пан Владислав зазначив, що ці поселення можна вивчати роками та нині варто хоча б зберегти:

"Поселення-гіганти, великі гончарні горни найбільші в світі, найраніше в світі. Тут. На цій землі. До нас будуть приїжджати люди з вищими освітами, будуть відкривати очі і казати у нас були найбільші поселення в світі".

Владислав Чабанюк додав, що всі знахідки на цьому місці вони й надалі будуть досліджувати, накопичувати та систематизовувати.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.