У Канаді демонстранти скинули з постаментів монументи королев Вікторії та Єлизавети II

У Канаді демонстранти повалили монументи британських королев Вікторії та Єлизавети II. Це сталося на акції протесту у Вінніпезі, столиці провінції Манітоба

Про це повідомляє BBC.News.Україна.

Приводом для акції стало виявлення 750 безіменних могил на території католицького інтернату для дітей з корінних народів. Це не перша така знахідка, але наймасштабніша. За місяць до цього знайшли ще 215 таких могил.

Незабаром після цієї знахідки в Канаді згоріли кілька католицьких церков, і влада розглядає версію про підпал.

Протест біля будівлі Законодавчих зборів провінції Манітоба був переважно мирним, однак поліція застосувала електрошокер під час затримання одного демонстранта, за повідомленнями місцевих ЗМІ.

 
reuters

У четвер відбувалися урочистості на честь Дня Канади, який відзначають на честь заснування країни з кількох британських провінцій у 1867 році, за правління королеви Вікторії. Вона правила Британською імперією у 1837-1901 роках.

Саме під час її правління канадський уряд розробив і почав реалізовувати план щодо створення шкіл-інтернатів для дітей з корінних народів.

Попри отримання Канадою незалежності, британська королева Єлизавета II, чий пам'ятник також скинули з постаменту, залишається офіційною головою держави.

Через виявлення безіменних могил місцева влада в різних частинах Канади скасувала урочистості на честь національного свята, а демонстранти облили фарбою або повалили статуї низки історичних діячів, пов'язаних зі створенням інтернатів для дітей з корінних народів.

Прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо виступив проти скасування урочистостей, але додав, що буде думати про роботу, яку треба виконати в цій ситуації, і про несправедливість, з якою корінні народи стикалися раніше і стикаються зараз.

Уряд Британії засудив повалення пам'ятників, але висловив співчуття корінним народам Канади.

"Ми, звичайно, засуджуємо будь-яке плюндрування монументів королеви. Наші думки - з корінними народами Канади після цих трагічних знахідок, і ми уважно стежимо за розвитком подій і співпрацюємо з урядом Канади щодо проблем корінного населення", - йдеться в повідомленні британського уряду.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.