У Канаді демонстранти скинули з постаментів монументи королев Вікторії та Єлизавети II

У Канаді демонстранти повалили монументи британських королев Вікторії та Єлизавети II. Це сталося на акції протесту у Вінніпезі, столиці провінції Манітоба

Про це повідомляє BBC.News.Україна.

Приводом для акції стало виявлення 750 безіменних могил на території католицького інтернату для дітей з корінних народів. Це не перша така знахідка, але наймасштабніша. За місяць до цього знайшли ще 215 таких могил.

Незабаром після цієї знахідки в Канаді згоріли кілька католицьких церков, і влада розглядає версію про підпал.

Протест біля будівлі Законодавчих зборів провінції Манітоба був переважно мирним, однак поліція застосувала електрошокер під час затримання одного демонстранта, за повідомленнями місцевих ЗМІ.

 
reuters

У четвер відбувалися урочистості на честь Дня Канади, який відзначають на честь заснування країни з кількох британських провінцій у 1867 році, за правління королеви Вікторії. Вона правила Британською імперією у 1837-1901 роках.

Саме під час її правління канадський уряд розробив і почав реалізовувати план щодо створення шкіл-інтернатів для дітей з корінних народів.

Попри отримання Канадою незалежності, британська королева Єлизавета II, чий пам'ятник також скинули з постаменту, залишається офіційною головою держави.

Через виявлення безіменних могил місцева влада в різних частинах Канади скасувала урочистості на честь національного свята, а демонстранти облили фарбою або повалили статуї низки історичних діячів, пов'язаних зі створенням інтернатів для дітей з корінних народів.

Прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо виступив проти скасування урочистостей, але додав, що буде думати про роботу, яку треба виконати в цій ситуації, і про несправедливість, з якою корінні народи стикалися раніше і стикаються зараз.

Уряд Британії засудив повалення пам'ятників, але висловив співчуття корінним народам Канади.

"Ми, звичайно, засуджуємо будь-яке плюндрування монументів королеви. Наші думки - з корінними народами Канади після цих трагічних знахідок, і ми уважно стежимо за розвитком подій і співпрацюємо з урядом Канади щодо проблем корінного населення", - йдеться в повідомленні британського уряду.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.