На Сумщині знайшли давньоруське поселення XI – XIІ сторіччя

Поблизу селища міського типу Вороніж Шосткинського району Сумщини археологи знайшли давньоруське поселення, що може змінити історичну дату заснування селища

Про це кореспонденту Укрінформу повідомив керівник Воронізької археологічної експедиції, кандидат історичних наук, доцент ніжинського та сумського університетів Іван Кедун.

 

"Провели розвідку і наткнулися на давньоруське поселення XI-XIІ сторіч. Відкриття є. Воно полягає в тому, що давньоруських об'єктів до нас тут не фіксували жодного разу. Та й взагалі цей регіон практично не досліджений", - сказав науковець.

За його словами, говорити про розміри, тип поселення (селище чи городище), наявність укріплень, період існування можна буде тільки після багаторічних і повномасштабних розкопок. А поки що була розвідка, яка засвідчила, що люди тут жили й у добу Давньої Русі. Коли це буде остаточно доведено, історичний вік селища Вороніж може зрости з понад 800 років до 1000.

На місці розкопу сумські й ніжинські археологи знайшли понад 500 елементів кераміки, яку тепер досліджуватимуть. Щойно відкритому поселенню вчені дадуть назву, складуть на нього паспорт і лише тоді зареєструють як пам'ятку археології. Внаслідок опрацювання отриманого експедицією матеріалу, зауважив Кедун, може відбутись деяке зміщення у часі, але те, що тут Давня Русь - це точно.

Воронізька експедиція, яка вже згортає свою роботу, тривала тиждень і була організована Сумським державним педагогічним університетом ім. А. Макаренка. Профінансував її народний депутат України, уродженець цих країв Ігор Молоток. На своїй сторінці у Фейсбуці він зазначив, що з початку ХХ століття на Шосткинщині не проводилося жодних археологічних досліджень, тож "білих плям" в історії району ще багато.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.