АНОНС: Вишукані пам’ятки скіфської доби покажуть в Національному музеї історії України

Національний музей історії України – МІСТ на виставці «Скіфське золото» представляє унікальні пам’ятки скіфської доби із зібрання Музею історичних коштовностей України.

Про це "Історичній правді" повідомили в НМІУ.

 

Історія скіфів, які мешкали у степах від Дону до Дунаю від середини VII до початку ІІІ ст. до Р.Х., є однією з найяскравіших сторінок давньої історії українських земель. Особливою майстерністю відзначаються їхні золоті предмети: зброя, кінське спорядження, ритуальні предмети, посуд, особисті прикраси.

У декорі цих пам'яток відображено уявлення про навколишній світ, таємниці життя і смерті, силу володарів, естетичні смаки, технічні знання та вміння давніх скіфів.

Світове значення має колекція скіфських старожитностей, яку вже понад 50 років зберігає Музей історичних коштовностей України. Вишукані вироби, що неодноразово представляли Україну на міжнародних виставках та викликали захват закордонної публіки, експонуватимуться на виставці "Скіфське золото".

Це, зокрема, таємничий ритуальний предмет із зображеннями батальних сцен із кургану Передерієва Могила (Донецька обл.), оббивка горита із зображенням сцен із життя Ахілла з Мелітопольського кургану (Запорізька обл.), вишуканий комплект жіночих прикрас із Трибратніх курганів (Крим), меч у піхвах, декорованих зображеннями звірів, ажурна пластина зі сценою полювання, посуд для вина у формі рогу із запорізьких курганів.

У дні святкування 30-тої річниці незалежності України Музей запрошує вас помилуватися шедеврами давнього мистецтва на виставці "Скіфське золото" в Національному музеї історії України.


Час: 17 серпня, вівторок, 16:00. Вхід на відкриття лише за запрошеннями!


Місце:
м. Київ, вулиця Володимирська, 2


Акредитація ЗМІ за ФОРМОЮ

Кількість місць для ЗМІ обмежена. Додаткова інформація для ЗМІ: 093 219 59 45 (Наталя).


Виставка буде доступною для загального огляду з 18 серпня і триватиме до 20 вересня

Виставка відбувається під патронатом Міністерства культури та інформаційної політики України в межах заходів, приурочених до 30-тої річниці незалежності України.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.