Спецпроект

Польща ухвалила закон щодо відібраного під час Голокосту майна євреїв. Ізраїль відкликав посла

Президент Польщі Анджей Дуда, попри опозицію з боку Ізраїлю і США, підписав закон, який ускладнить для євреїв повернення власності, яку вони втратили під час і після Другої світової війни.

Про це повідомляють The Бабель.

 
Анджей Дуда та Яїр Лапід

Ізраїль відкликав свого дипломатичного представника у Варшаві для безстрокових консультацій, назвавши закон "антисемітським". У Польщі у відповідь заявили, що мають намір зробити симетричні кроки і відкликати свого посла.

Закон стосується вимог щодо власності, яку вкрали нацисти, а потім захопив комуністичний режим Польщі. Відповідно до нього, обмежується право нащадків жертв Голокосту на повернення майна: тепер вони можуть оскаржити вилучення власності лише протягом 30 років з моменту ухвалення такого рішення.

Президент Анджей Дуда заявив польському інформаційному агентству PAP, що сподівається, що закон покладе край "ері правового хаосу" та "мафії". Він заперечив, що закон був спрямований конкретно проти євреїв, які пережили Голокост. Уряд заявляє, що відновить правову визначеність на ринку нерухомості та заблокує помилкові позови.

Коли польський парламент ухвалив цей закон, міністр закордонних справ Ізраїлю Яір Лапід і держсекретар США Ентоні Блінкен попросили Дуду не підписувати його.

Лапід сказав, що це "завдає шкоди як памʼяті про Голокост, так і правам його жертв". Блінкен сказав, що він "глибоко стурбований", і закликав Польщу ухвалити всеосяжний закон, який регулює вимоги про конфіскацію власності — що вже зробили інші країни Центральної та Східної Європи. Однак премʼєр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що Польща "не платитиме за злочини Німеччини".


Під час Другої світової війни в Польщі вбили близько трьох мільйонів євреїв, це 90% єврейської громади країни. Після війни комуністична влада націоналізувала величезну кількість нерухомості, яка залишалася порожньою, тому що її власників вбили.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.