Спецпроект

In memoriam. В Ізраїлі помер останній з відомих учасників повстання у Варшавському гетто

В Ізраїлі у віці 97 років помер Леон Копельман — можливо, останній з відомих учасників повстання у Варшавському гетто.

Про це повідомляє The Times of Israel.

 

Копельман помер у пʼятницю, 13 серпня. Він народився в Польщі в 1924 році у заможній родині. Коли нацисти захопили країну і сформували Варшавське гетто, його сімʼя була змушена переселитися у крихітний будинок, який у 1940 році опинився в гетто.

16-річного Леона нацисти направили на примусові роботи. За два роки, у 1942-му, повернувшись в гетто з роботи, він не застав у будинку маму: вона підпала під "акцію" — її відправили у концтабір Треблінка.

Під час перебування в гетто Леон долучився до руху єврейського опору (Єврейської бойової організації), яка чинила збройний опір нацистам. Він і його соратники почали вбивати німецьких солдатів у гетто.

Копельмана відправили до Треблінкі, однак він збрехав, що має досвід роботи механіком, тому його відправили працювати механіком у варшавський гараж. Згодом він опинився у вʼязниці, однак у вересні 1944 року його звільнили польські бійці опору, і він приєднався до них, щоб боротися з нацистами. Пізніше його знову зловили, але він зміг втекти і до кінця війни залишався на свободі.

Копельман використовував вигадані особистості, щоб дістатися до Італії та нелегально сісти на корабель в Ізраїль. Там він зустрівся зі своїми сестрою і батьком, яким вдалося пережити війну. Він приєднався до Сил оборони Ізраїлю і брав участь у Війні за незалежність в 1948 році.

Незабаром після цього він зустрів свою дружину Хаву, вони прожили у шлюбі майже 70 років. Копельман казав, що велика сімʼя, яку він сформував за роки після війни, була його найбільшою перемогою. Хава померла у 2021 році, у пари залишилося троє дітей, девʼять онуків і троє правнуків.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.