У Сибіру знайшли добре збережене тіло печерного левеняти віком 28 тисяч років. ВІДЕО

Міжнародна група науковців стверджує, що знайшла в Сибіру під шаром постійної мерзлоти вкрай добре збережене тіло дитинчати самки печерного лева — настільки добре, що навіть її внутрішні органи лишилися неушкоджені.

Про це повідомляє NBC News.

 

Спарту — так назвали дитинча — знайшли у 2018 році в Якутії. Цей регіон входить до поясу вічної мерзлоти, завдяки чому під земною корою рештки живих істот можуть зберігатися тисячі років майже без змін. Вік левеняти, за оцінками, становить близько 28 тисяч років.

"Наскільки мені відомо, це найкраще збережені рештки тварини льодовикового періоду, які коли-небудь були знайдені. Стан Спарти — майже ідеальний", — розповів співавтор дослідження з Центру палеогенетики Стокгольмського університету Лов Дален.

У дитинчати збереглися зуби, шкіра й м'які тканини — навіть внутрішні органи. За 15 метрів від Спарти у 2017 році знайшли дитинча самця печерного лева — Бориса. Його тіло теж добре збереглося, але не настільки, як у Спарти, та й вік його становить майже 44 тисячі років.

Хоча обоє левів непогано збереглися, на кожному з них знайшли сліди ударів об череп. За словами Далена, ймовірно, тварини загинули під обвалом або впали.

"У вічній мерзлоті через сезонне танення й замерзання утворюються великі розломи", — каже Дален.

І Спарта, і Борис загинули, вочевидь, у віці місяця-двох, кажуть науковці. Їхнє дослідження може пролити світло на печерних левів — вид, який був поширений у прохолодних регіонах Євразії в льодовиковий період і вимер близько десяти тисяч років тому.

"Сама знахідка унікальна, жодної іншої такої в Якутії не знаходили. Можливо, ми сподіваємося, [збереглася] якась частина материнського молока. Бо якщо ми її знайдемо, то зрозуміємо, чим харчувалася їхня мати", — каже співавтор дослідження Валерій Плотніков.

Науковці тепер сподіваються секвенувати геном печерного лева, користуючись біологічним матеріалом Спарти й Бориса, і дізнатися більше про те, як жили ці тварини.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.