АНОНС: На Хмельниччині відкриють меморіал на братській могилі вояків Армії УНР

У неділю у с. Великі Зозулинці Хмельницької області відбудеться урочисте відкриття меморіалу на братській могилі 26-ти вояків Армії Української Народної Республіки.

Про це "Історичній правді" повідомили у Благодійному фонді "Героїка".

 

Меморіал увічнює пам'ять про одну з найкривавіших сторінок в історії бойових дій Армії УНР на Хмельниччині. Вдосвіта 7 липня 1920 року 6-та Запасова бригада Армії УНР прийняла бій з 8-ю кавалерійською дивізією Червоного козацтва.

Більшовики захопили український обоз, в якому, крім військового майна, здійснювалось транспортування хворих і поранених. Рятуючи побратимів від загибелі, особливу відвагу проявили підстаршинська школа, 16-й та 17-й Запасові стрілецькі курені. 

Полонені українці були страчені після бою. Полеглих в бою і страчених вояків Армії УНР червоні закопали у великій ямі на краю сільського цвинтаря. У 2018 р., на замовлення Українського інституту національної пам'яті, фахівці КП Львівської облради "Доля" ексгумували і перепоховали за християнським обрядом та з військовими почестями 26 останків захисників України.

Протягом квітня-липня 2021 р. благодійний фонд "Героїка", коштом жертводавців, спорудив меморіал в пам'ять про похованих у братській могилі вояків Армії УНР. 

Відкриття меморіалу відбудеться за участі представників  Збройних Сил України, Служби безпеки України, Національної поліції, Українського інституту національної пам'яті, Хмельницької обласної державної адміністрації, Хмельницької обласної ради, Хмельницької міської ради, Хмельницької районної ради, Заслучненської об'єднаної територіальної громади, ветеранів російсько-української війни, представників українського духовенства, громади села і гостей з Хмельницького та Києва.


"Героїка" запрошує представників ЗМІ відвідати урочистий захід. Організатори забезпечують безкоштовний доїзд за маршрутом: м. Хмельницький (залізн. вокзал) – с. Великі Зозулинці – м. Хмельницький (залізн. вокзал). Обов'язковою умовою бронювання місця в автобусі є реєстрація у формі.


Час: 22 серпня, неділя, 14.00


Місце: с. Великі Зозулинці Хмельницької області

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.