АНОНС: На Хмельниччині відкриють меморіал на братській могилі вояків Армії УНР

У неділю у с. Великі Зозулинці Хмельницької області відбудеться урочисте відкриття меморіалу на братській могилі 26-ти вояків Армії Української Народної Республіки.

Про це "Історичній правді" повідомили у Благодійному фонді "Героїка".

 

Меморіал увічнює пам'ять про одну з найкривавіших сторінок в історії бойових дій Армії УНР на Хмельниччині. Вдосвіта 7 липня 1920 року 6-та Запасова бригада Армії УНР прийняла бій з 8-ю кавалерійською дивізією Червоного козацтва.

Більшовики захопили український обоз, в якому, крім військового майна, здійснювалось транспортування хворих і поранених. Рятуючи побратимів від загибелі, особливу відвагу проявили підстаршинська школа, 16-й та 17-й Запасові стрілецькі курені. 

Полонені українці були страчені після бою. Полеглих в бою і страчених вояків Армії УНР червоні закопали у великій ямі на краю сільського цвинтаря. У 2018 р., на замовлення Українського інституту національної пам'яті, фахівці КП Львівської облради "Доля" ексгумували і перепоховали за християнським обрядом та з військовими почестями 26 останків захисників України.

Протягом квітня-липня 2021 р. благодійний фонд "Героїка", коштом жертводавців, спорудив меморіал в пам'ять про похованих у братській могилі вояків Армії УНР. 

Відкриття меморіалу відбудеться за участі представників  Збройних Сил України, Служби безпеки України, Національної поліції, Українського інституту національної пам'яті, Хмельницької обласної державної адміністрації, Хмельницької обласної ради, Хмельницької міської ради, Хмельницької районної ради, Заслучненської об'єднаної територіальної громади, ветеранів російсько-української війни, представників українського духовенства, громади села і гостей з Хмельницького та Києва.


"Героїка" запрошує представників ЗМІ відвідати урочистий захід. Організатори забезпечують безкоштовний доїзд за маршрутом: м. Хмельницький (залізн. вокзал) – с. Великі Зозулинці – м. Хмельницький (залізн. вокзал). Обов'язковою умовою бронювання місця в автобусі є реєстрація у формі.


Час: 22 серпня, неділя, 14.00


Місце: с. Великі Зозулинці Хмельницької області

Ерцгерцог та шпигун у київській тюрмі. Справа Василя Вишиваного

Вільгельма Габсбурга, або Василя Вишиваного, вже навряд чи можна віднести до незаслужено забутих постатей вітчизняної історії. Фігура австрійського ерцгерцога, який відчув себе українцем, останніми роками привертає чимало уваги. Йому присвячені не лише наукові публікації, а й художній роман та навіть опера на лібрето Сергія Жадана. При цьому якщо про Вільгельма на чолі Українських січових стрільців у 1918-му пишуть багато, то про Вільгельма як київського в’язня 30 років потому – значно менше.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"