У Києві на світанку знесли садибу Барбана. ВІДЕО

У Києві 20 серпня о 5 годині ранку будівельна техніка знищила історичну будівлю 1891 року побудови, відому як садиба Олександра Барбана.

Про це повідомив активіст Олег Симороз на своїй сторінці у Facebook та виклав відео знищення пам'ятки.

 

"Попри обіцянки Шевченківської поліції про зупинення будівельних робіт на вул. Обсерваторній, 6, забудовник вночі о 5 ранку під прикриттям 30 тітушок загнав будівельну техніку та знищив будинок Барбана кінця ХІХ століття..." — написав він.

Згодом на знесення будівлі відреагував міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, який назвав ситуацію навколо будинку Барбана "жахом і соромом".

"Сором – за столичну владу, яка не в змозі стримати оскаженілих забудовників. Жах від розуміння, до чого таке свавілля може привести", — наголосив він.

За словами Ткаченка, забудовник проігнорував припис міністерства про заборону будівництва.

"На жаль, це не пам'ятка ні національного, ні місцевого значення, а отже апеляцію МКІП подати не в змозі. КМДА, на відміну від мерів історичних українських міст та голів облдержадміністрації, не підтримала законопроєкт МКІП про протидію хаотичній забудові.

Тож і ростуть потворні торговельні, офісні центри, які знищують історичні пам'ятки. Київ із квітучого, комфортного, зі своєї історією міста перетворюється на безлиций мегаполіс. Жах і сором…" — додав глава Мінкульту.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.