Вийшов документальний проєкт «Обличчя незалежності». ВІДЕО

Документальний проєкт про історії українських політв’язнів комуністичного режиму.

 

Документальний проєкт Дарії Гірної спільно з онлайн-журналом Reporters "Обличчя незалежності" — це цикл із понад 40 відеомонологів українських дисидентів та учасників руху опору СРСР, які знайомлять із малодослідженою сторінкою історії України: масовими репресіями й політичними розправами комуністичної влади над українською інтелігенцією у 1960-80-х роках.

Зйомки проводилися у понад 17-х містах, містечках та селищах України: від Донбасу до Галичини. Понад сотня годин свідчень, з яких аудиторія дізнається найцікавіше. Багатьох із цих людей українці побачать вперше.

Проєкт розповідає не лише історії представників українського, але й кримськотатарського національного руху, а також зачіпає сторінку релігійного руху опору в УРСР, який тісно переплітався з національними.

Дисидентські осередки в УРСР були фактичними центрами зародження українського громадянського суспільства. Їхні учасники, не маючи ані влади, ані великих ресурсів, в атмосфері тотального страху ставали на захист свободи слова й віросповідання, мови та культури, а головне — ідеї української самостійності.

Всіх їх об'єднує мирна боротьба, втім, кожен поплатився за неї роками неволі у радянських тюрмах, таборах Сибіру та Мордовії, психіатричних лікарнях. Лише у героїв проєкту радянська влада сукупно забрала понад 200 років життя. Іноді комусь із них було достатньо просто пожартувати в колі друзів — і бути запротореним на 5 років у Мордовію.

За оцінками істориків, щонайменше 30% політв'язнів у радянських концтаборах були українцями. Герої проєкту майже в один голос називали цифру 70%. Проєкт ставить за мету вивести дисидентів на п'єдестал суспільної уваги, розповісти про них, їхніми устами пояснити зворотний бік "ковбаси по 2.20".


У відкритому доступі вже є 5 історій, які доповнюватимуться новими щотижня.


Авторка проєкту — Дарія Гірна, журналістка й телеведуча. Темою українського дисидентського руху зацікавилася на магістерській програмі з журналістики Українського католицького університету, коли працювала над документальним фільмом про співзасновника Української Гельсінської групи, політв'язня брежнєвських таборів та віцеректора УКУ Мирослава Мариновича.


Проєкт створено за підтримки Тараса Вервеги та БФ "Відкриті очі".


Генеральний інформаційний партнер: Reporters.


Інформаційні партнери: Історична правда, НВ, Центр досліджень визвольного руху, Український інститут національної пам'яті, Музей шістдесятництва, Харківська правозахисна група.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.

Дарія Ребет. Розшукати й викрасти у Відні

На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.