На Хмельниччині відкрили меморіал воїнам УНР

У селі Великі Зозулинці Хмельницької області відкрили меморіал загиблим і страченим більшовиками воякам Української Народної Республіки

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомив директор Меморіально-пошукового центру "Доля" Святослав Шеремета.

 

"У селі Великі Зозулинці Хмельницької області відбулось урочисте відкриття меморіалу на братській могилі 26 вояків 6-ї Запасової стрілецької бригади Армії Української Народної Республіки, полеглих в бою та страчених російськими більшовиками після бою, 7 липня 1920 р.", - йдеться у повідомленні.

Збором коштів на меморіал та його зведенням займався благодійний фонд "Героїка".

У 1920 році у Великих Зозулинцях та навколишніх селах точилися бої між частинами Армії Української Народної Республіки та Червоної армії. 7 липня 1920 року до більшовицького полону потрапили козаки та старшини з 6-ї Запасової стрілецької бригади Армії УНР. Після відмови перейти до Червоної армії полонених бійців УНР стратили.

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.