В Одесі суд зупинив перейменування проспекту Небесної Сотні на Жукова

Суд скасував громадські слухання щодо перейменування проспекту Небесної Сотні на проспект Маршала Жукова

25 серпня Одеський окружний адміністративний суд задовольнив позов "Європейської Солідарності" стосовно скасування розпорядження міського голови Одеси Геннадія Труханова №793 від 14.09.2020 року "Про скликання громадських слухань щодо обговорення питань про повернення деяким об'єктам топоніміки у місті Одеси попередніх назв".

 

Про це повідомила депутатка Одеської міської ради Жанна Мандриченко.

"Пам'ятаєте передвиборчу обіцянку мера Одеси Труханова щодо обов'язкового перейменування проспекту Небесної сотні на проспект Маршала Жукова?

Мера Труханова неодноразово попереджали, що його обіцянки суперечать чинному законодавству України. А, найголовніше, одіозний і суперечливий персонаж радянської історії, на чиїй совісті мільйони загублених життів, не може бути на топонімічній, ментальній карті Одеси" - йдеться у її повідомленні.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.