Нинішній варіант великого Державного герба не набере 300 голосів у Раді – Разумков

Голова Верховної Ради вважає, що запропонований президентським законопроєктом №5712 варіант великого Державного Герба у другому читанні не матиме підтримки 300 депутатів.

Про це Дмитро Разумков сказав в ефірі програми "Подробиці тижня" на телеканалі "Інтер", передає кореспондент Укрінформу.

 

"Під час позачергової сесії 24 серпня, ініційованої Президентом до Дня Незалежності, була можливість прийняти його (законопроєкт №5712 "Про великий Державний Герб України") лише в першому читанні, бо в багатьох колег є зауваження до цього макета.

Я думаю, що дискусія щодо нього триватиме… Станом на сьогодні я не бачу 300 голосів, об'єктивно, це показав зал Верховної Ради. Будемо дивитися, яким буде кінцевий макет", - зазначив Разумков.

Він припустив, що народні депутати подаватимуть свої правки до макета великого Держгерба. І водночас зауважив, що до кожної правки потрібні пропозиція, опис, а також висновки геральдистів. "Це буде серйозна дискусія", - переконаний Голова ВР.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.