Історичний серіал «10 Днів незалежності України». Листопадовий зрив. ВІДЕО

Сьогодні вийшла друга серія історичного проєкту "10 Днів незалежності України". Листопадовий зрив: як одна ніч змінила історію українського Львова.

Про це "Історичній правді" повідомили в Центрі досліджень визвольного руху.

 

У ніч на 1 листопада 1918 року українці без жодного пострілу здійснили військовий переворот, завдяки якому вирвали Львів з рук Австро-Угорщини та Польщі.

За дві години півтори тисячі українських військових захопили поліцію, пошту, всі залізничні станції, радіо, банки, відключили міський телефон і міжнародну телеграфну лінію.

Завдяки цьому вранці 1 листопада 1918-го на львівській міській Ратуші красувався синьо-жовтий прапор — так вперше з 1349 Львів знову опинився під керівництвом української влади.

Втім цього могло й не відбутися — на той момент на Львів претендували не лише українці, а й поляки.

І в останніх було більше шансів отримати Львів — австрійський намісник Карл фон Гуйн відмовлявся підтверджувати, що влада у Східній Галичині передається українцям, оскільки очільники Австро-Угорщини та Польщі вже домовилися про своє. У цій ситуації українцям треба було діяти впевнено і рішуче.

Як одна ніч змінила долю українського Львова і дала поштовх до появи Західноукраїнської Народної Республіки, яка згодом об'єдналася з Великою Україною в соборну державу — дивіться у другій серії проєкту "10 Днів незалежності України".

Довідково. Проєкт "10 Днів незалежності України" реалізовано Центром досліджень визвольного руху за підтримки Українського культурного фонду.

Команда проєкту: Володимир В'ятрович – автор та ведучий, Андрій Сайчук – сценарист, Леся Вакулюк – сценаристка, Яків Любчич – режисер, Михайло Смуток – виконавчий продюсер, Олександр Попенко – оператор, Костянтин Пузанкін – дизайнер, Олександр Климань – звукорежисер та композитор, Юлія Білоус та Катерина Бєслік – стиль, Кіра Лєтова та Олександра Корченкова – грим, Тетяна Колісник – редакторка соціальних мереж, Володимир Бірчак та Олеся Ісаюк – наукові консультанти, Микола Попелуха – редактор архіву, Ігор Малахов, режисер архіву, Ярина Ясиневич –продюсерка, Лідія Тополевська – фінансистка, Анна Олійник – директорка, Дмитро Гузій – юридична підтримка.


Нагадуємо,
що першу серію проєкту "Четвертий Універсал 22 січня 1918-го — перша українська незалежність" можна проглянути тут.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.