АНОНС: показ документального фільму «Самоповернення в Крим»

У Міжнародний день корінних народів світу, Лабораторія журналістики суспільного інтересу, команда КримSOS та Меджліс кримськотатарського народу запрошують містян на показ документального фільму “Самоповернення в Крим” та дискусію про новий статус корінних народів в Україні

 

Подія відбудеться 9 серпня на літній сцені Міського саду Києва (сцена "Мушля"):

о 19:30 - початок дискусії
о 21:00 - показ стрічки.

На зламі 80-их і 90-их кримські татари масово поверталися в тоді ще радянський Крим, де стикалися з протидією з боку і місцевої влади, і населення, нацькованого пропагандою. Доводилося постійно "проводити уроки історії" та пояснювати місцевим, що вони також мають право вважати Крим своєю єдиною батьківщиною. У фільмі зібрані історії "самоповернення" різних кримськотатарських родин, які починали нове життя в однаково важких умовах: без права на житло та землю, гідну роботу за освітою і з шаленим опором ще радянської бюрократії. Багатьом з них довелося вдруге втратити рідний дім після окупації півострова Росією у 2014-му.
Авторки фільму: Наталя Гуменюк, Анна Цигима.

Серед героїв фільму: ветерани кримськотатарського руху Ульвіє Аблаєва, Ільвер Аметов, режисер Ахтем Сеітаблаєв, а також переселенці Ерфан Кудусов, Ескендер Буджуров, Ельміра Катакі, Сєіт-Яг'я Казаков, Лєране Хейбуллаєва.

23 липня набув чинності закон "Про корінні народи України", яким кримських татар, кримчаків та караїмів було наділено офіційним статусом корінних народів.
Що це означає для них і для України? Як це сприятиме деокупації Криму? Хто такі корінні народи України? В які умови повертатимуться кримські татари додому після деокупації півострова?

Перед показом фільму про все це можна буде дізнатися під час дискусії за участі:

Мустафи Джемілєва — національного лідера кримськотатарського народу
Рефата Чубарова — Голови Меджлісу кримськотатарського народу
Наталі Гуменюк — директорки Лабораторії журналістики суспільного інтересу
Таміли Ташевої — заступниці Постійного Представника Президента України в АРК
Ахтема Сеітаблаєва — мистецького діяча, режисера, героя фільму
Лєране Хайбулаєвої — громадської діячки, героїни фільму

Модеруватиме дискусію головна редакторка видання "Українська правда" Севгіль Мусаєва.

Під час події також можна буде долучитись до кампаній #PrisonersVoice та #ЧекаємоВдома.

Підписати листівки політв'язням, більшість із яких кримські татари, можна буде біля спеціальної стійки кампаній #PrisonersVoice. Листи для політв'язнів — це чи не єдиний зв'язок із зовнішнім світом. Вони нагадують ув'язненим, що про них не забувають, що за їхнє звільнення борються, і додають сил пережити ці випробування.

Щоб нагадати про те, що відбувається в Криму, а також про те, що постраждалі кримчани: політичні в'язні, їхні родини та родини жертв насильницких зникнень – це ті, кого ми всі очікуємо вдома – тут, в Україні, команда КримSOS створила кампанію "Чекаємо вдома". Гості показу можуть залишити повідомлення та слова підтримки на листівках, щоб наблизити момент повернення Криму додому.






Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.