АНОНС: показ документального фільму «Самоповернення в Крим»

У Міжнародний день корінних народів світу, Лабораторія журналістики суспільного інтересу, команда КримSOS та Меджліс кримськотатарського народу запрошують містян на показ документального фільму “Самоповернення в Крим” та дискусію про новий статус корінних народів в Україні

 

Подія відбудеться 9 серпня на літній сцені Міського саду Києва (сцена "Мушля"):

о 19:30 - початок дискусії
о 21:00 - показ стрічки.

На зламі 80-их і 90-их кримські татари масово поверталися в тоді ще радянський Крим, де стикалися з протидією з боку і місцевої влади, і населення, нацькованого пропагандою. Доводилося постійно "проводити уроки історії" та пояснювати місцевим, що вони також мають право вважати Крим своєю єдиною батьківщиною. У фільмі зібрані історії "самоповернення" різних кримськотатарських родин, які починали нове життя в однаково важких умовах: без права на житло та землю, гідну роботу за освітою і з шаленим опором ще радянської бюрократії. Багатьом з них довелося вдруге втратити рідний дім після окупації півострова Росією у 2014-му.
Авторки фільму: Наталя Гуменюк, Анна Цигима.

Серед героїв фільму: ветерани кримськотатарського руху Ульвіє Аблаєва, Ільвер Аметов, режисер Ахтем Сеітаблаєв, а також переселенці Ерфан Кудусов, Ескендер Буджуров, Ельміра Катакі, Сєіт-Яг'я Казаков, Лєране Хейбуллаєва.

23 липня набув чинності закон "Про корінні народи України", яким кримських татар, кримчаків та караїмів було наділено офіційним статусом корінних народів.
Що це означає для них і для України? Як це сприятиме деокупації Криму? Хто такі корінні народи України? В які умови повертатимуться кримські татари додому після деокупації півострова?

Перед показом фільму про все це можна буде дізнатися під час дискусії за участі:

Мустафи Джемілєва — національного лідера кримськотатарського народу
Рефата Чубарова — Голови Меджлісу кримськотатарського народу
Наталі Гуменюк — директорки Лабораторії журналістики суспільного інтересу
Таміли Ташевої — заступниці Постійного Представника Президента України в АРК
Ахтема Сеітаблаєва — мистецького діяча, режисера, героя фільму
Лєране Хайбулаєвої — громадської діячки, героїни фільму

Модеруватиме дискусію головна редакторка видання "Українська правда" Севгіль Мусаєва.

Під час події також можна буде долучитись до кампаній #PrisonersVoice та #ЧекаємоВдома.

Підписати листівки політв'язням, більшість із яких кримські татари, можна буде біля спеціальної стійки кампаній #PrisonersVoice. Листи для політв'язнів — це чи не єдиний зв'язок із зовнішнім світом. Вони нагадують ув'язненим, що про них не забувають, що за їхнє звільнення борються, і додають сил пережити ці випробування.

Щоб нагадати про те, що відбувається в Криму, а також про те, що постраждалі кримчани: політичні в'язні, їхні родини та родини жертв насильницких зникнень – це ті, кого ми всі очікуємо вдома – тут, в Україні, команда КримSOS створила кампанію "Чекаємо вдома". Гості показу можуть залишити повідомлення та слова підтримки на листівках, щоб наблизити момент повернення Криму додому.






Скаутське братерство Литви та України

На початку ХХ століття уся Литва і значна частина України перебувала під кількасотлітньою російською окупацію. Українцям, до певної міри, пощастило більше, бо частина українських земель входила також і до складу Австро-Угорської імперії, під більш демократичною владою, керованою з Відня австрійським імператором (цісарем). Саме тому український скавтинг зміг організуватись у 1911 році

Капітуляція Петра І, пенсія Кримському хану і боротьба за незалежність України

В 1700 році московити мали обрати нового патріарха. Замість цього Петро І відміняє патріархат і планує стати найвищим цивільним і релігійним лідером країни. Він оголошує себе рятівником християнського світу від ворогів Господа в Османській імперії. Вимагає передати йому ключі від Храму Гробу Господнього та інших святих місць в Єрусалимі. Коли йому це не вдається — він вирішує захопити Константинополь, щоб привласнити місто з витоками православ‘я, підкорити Візантійську імперію і отримати статус «Третього Риму». Мріє отримати титул імператора і бути похованим у Софійському соборі в Константинополі

Ватикан, витоки східної політики та війна в Україні

Католицька Церква свідомо визначила Східну політику, маючи дві можливості: або гостро протиставитися комунізму і «героїчно загинути» на тих землях, або «в динамічно змінній ситуації у світі шукати більш ефективних шляхів, які б привели до кінцевої перемоги»

Балканська скалка Гітлера

Готуючись до нападу на Радянський Союз, Гітлер розраховував убезпечити свої фланги в Південно-Східній Європі шляхом захоплення всього Балканського півострову. З погляду на те, що італійські союзники приносили Гітлеру більше проблем, ніж користі, Німеччина вимушена була допомагати «вступитися» за Муссоліні в Греції, оскільки зрив операції «Барбаросса» був цілком вірогідним. У березні 1941 року на основі договору про вступ Болгарії до «Пакту Трьох держав» на її територію вводяться гітлерівські частини, котрі розпочинають просування безпосередньо до грецького кордону